3479
До 25 тисяч громадян Північної Кореї можуть бути залучені до виробництва російських ударних безпілотників, зокрема на підприємствах особливої економічної зони «Алабуга» в Татарстані. Такі оцінки містяться у звіті Багатосторонньої групи з моніторингу санкцій, створеної після того, як Росія заблокувала продовження мандату експертної групи ООН щодо КНДР.
За даними моніторингової групи, загалом у Росії можуть перебувати від 15 до 30 тисяч північнокорейських працівників, пов’язаних із десятками компаній КНДР. Частина з них працює у будівництві, сільському господарстві та інших секторах, але окремі працівники залучені до підприємств, пов’язаних із військово-промисловим комплексом.
Особливу увагу привертає «Алабуга», де виробляються ударні дрони типу Geran-2, створені на основі іранських Shahed. Підприємство за останні роки різко збільшило виробничі потужності та перетворилося на один із ключових центрів серійного випуску далекобійних безпілотників для російської армії.
У звіті йдеться, що для обходу міжнародних обмежень російська сторона використовує студентські та туристичні візи замість звичайних дозволів на роботу. У 2025 році Росія видала громадянам КНДР понад 36 тисяч віз, і переважна більшість із них формально була оформлена як студентська.
Такий механізм дозволяє обходити санкції ООН, які обмежують використання північнокорейської робочої сили за кордоном. Міжнародні обмеження були запроваджені через те, що значна частина доходів таких працівників вилучається північнокорейською державою і може використовуватися для фінансування її ракетної та ядерної програм.
За оцінками моніторингової групи, середній працівник із КНДР у Росії може заробляти приблизно 7,5 тисячі доларів на рік, але більшу частину коштів забирають державні структури або посередники. Свідчення колишніх працівників також описують жорсткий контроль, обмеження пересування та значну залежність від північнокорейських кураторів.
Співпраця між Москвою та Пхеньяном за останні роки вийшла далеко за межі постачання боєприпасів. КНДР отримує фінансову, технологічну й військову підтримку, а Росія — робочу силу, озброєння та інші ресурси, необхідні для продовження війни.
Моніторингова група складається з 11 держав, серед яких США, Південна Корея, Японія, Велика Британія, Австралія та Канада. Її звіт не є судовим рішенням, але використовується урядами для оцінки масштабів обходу санкцій і підготовки нових обмежувальних заходів.
