3438
Обсяг китайського ринку «зеленого» фінансування досяг приблизно 7 трильйонів доларів, що робить Китай одним із найбільших центрів фінансування екологічних та енергетичних проєктів у світі. Йдеться про кредити, облігації та інші фінансові інструменти, спрямовані на проєкти з низькими викидами та розвиток чистої енергетики.
Китайські банки протягом останніх років різко збільшили кредитування сонячної та вітрової енергетики, електротранспорту, енергоефективності, переробки відходів та екологічної модернізації промисловості.
За даними китайських регуляторів, «зелені» кредити стали одним із найшвидше зростаючих сегментів банківської системи. Великі державні банки отримують політичні стимули підтримувати проєкти, які відповідають національним кліматичним і промисловим пріоритетам.
Окремий великий сегмент — зелені облігації. Китайські корпорації, банки та місцеві органи влади активно розміщують боргові папери, кошти від яких мають використовуватися на екологічні проєкти.
Швидке зростання ринку пов’язане з масштабом енергетичного переходу Китаю. Країна одночасно залишається найбільшим споживачем вугілля у світі та найбільшим виробником сонячних панелей, вітрових турбін, акумуляторів і електромобілів.
Пекін використовує «зелене» фінансування не лише як кліматичний інструмент, а й як частину промислової політики. Дешевший доступ до капіталу допомагає китайським виробникам швидше розширювати виробничі потужності та знижувати собівартість технологій.
Водночас міжнародні експерти звертають увагу на відмінності між китайськими та західними критеріями того, які проєкти можна вважати «зеленими». Китай поступово наближає стандарти до міжнародних, але окремі категорії все ще можуть оцінюватися інакше.
Ще одна проблема — прозорість використання коштів. Чим більшим стає ринок, тим важливішими є незалежна перевірка, звітність та боротьба з так званим greenwashing, коли проєкт отримує екологічний статус без достатнього фактичного ефекту.
Попри ці ризики, китайський ринок уже став важливим глобальним фактором. Масштаб кредитування дозволяє швидко фінансувати великі інфраструктурні та промислові проєкти, які в інших країнах могли б роками чекати на капітал.
Подальше зростання ринку залежатиме від темпів енергетичного переходу, стану китайської економіки та нових регуляторних вимог. Пекін продовжує заявляти про намір використовувати фінансову систему для підтримки декарбонізації та технологічної модернізації.
https://borgexpert.com/news/rynok-zelenoho-finansuvannia-kytaiu-dosiah-7-trln
