364
Навіть правильно підібране добриво може працювати слабше, ніж очікується, якщо не врахувати фізичні властивості ґрунту. Агрохіміки наголошують, що поряд із кислотністю, запасами азоту, фосфору та калію необхідно знати гранулометричний склад — співвідношення піску, пилу й глини.
У легких ґрунтах переважають крупні частинки. Завдяки цьому вони добре аеруються, швидше прогріваються навесні та не так важко обробляються. Проте вода проходить крізь них швидше, тому в посушливий період культури раніше відчувають нестачу вологи.
Невелика кількість глини та гумусу означає і меншу здатність утримувати частину елементів живлення. Особливо рухливими залишаються нітратний азот, сульфатна сірка, калій, магній та бор. Якщо внести велику дозу за один раз, частина поживних речовин може переміститися нижче активного шару коренів ще до того, як рослина встигне їх використати.
Саме тому для легких ґрунтів агрономи радять дробити живлення. Менші порції, але в потрібну фазу розвитку культури, дозволяють точніше синхронізувати надходження поживних речовин із потребами рослин і зменшити втрати.
Що важливо врахувати
Важкі суглинкові ґрунти краще утримують як воду, так і поживні елементи, однак мають іншу проблему. Після рясних опадів вода проходить крізь профіль повільно, а в ущільненому шарі швидко зменшується кількість повітря. Корені потрапляють у середовище з дефіцитом кисню й перестають нормально працювати.
За таких умов навіть високий запас елементів у лабораторному аналізі не означає, що рослина їх засвоює. Сповільнюється ріст коренів, змінюється робота мікроорганізмів, а за тривалого перезволоження збільшуються втрати азоту через денітрифікацію.
Регіональні аналізи підтверджують, наскільки різними можуть бути умови. Серед понад двох тисяч зразків, досліджених у 2025 році, на Поліссі переважали легкі супіщані ґрунти — близько 56%. У Лісостепу найбільшу частку становили середньосуглинкові — близько 41%, а у Степу приблизно 71% зразків були важкосуглинковими.
Для важких ґрунтів система живлення повинна враховувати не тільки кількість добрив, а й фізичний стан профілю. Якщо коренева зона ущільнена або перезволожена, додаткове внесення поживних речовин може майже не дати ефекту. Спочатку варто працювати зі структурою, пористістю та відведенням надлишкової води.
Сам гранулометричний склад практично не змінюється агротехнічними заходами, оскільки визначається походженням ґрунту. Натомість його структуру можна поліпшувати внесенням органічної речовини, вирощуванням сидератів, застосуванням меліорантів і правильно підібраною системою обробітку. Першим кроком фахівці називають аналіз ґрунту, а вже після нього — корекцію живлення.
