1005
У знаменитій печері Шанідар в іракському Курдистані археологи виявили на лопатці неандертальця круглий отвір, який, імовірно, залишив дерев’яний спис понад 70 тисяч років тому. Якщо інтерпретація підтвердиться, це може бути одним із найдавніших відомих свідчень смертельного міжособистісного насильства серед неандертальців. Сам удар міг виявитися фатальним, однак учені обережно наголошують: точні обставини смерті відновити неможливо.
Останки належали дорослому неандертальцю, похованому разом з іншими представниками цього виду в невеликій заглибині позаду великої кам’яної брили біля входу в печеру. Ця ділянка була не більшою за холодильник, але протягом кількох років у ній опинилися щонайменше п’ятеро неандертальців. Пізніше їх накрив майже восьмиметровий шар каміння та осаду, який і законсервував рештки.
Найбільше зацікавлення викликала лопатка. У ній є акуратний округлий отвір, форма якого не схожа на типові ушкодження від падіння каміння, тиску ґрунту чи діяльності тварин. Дослідники вважають, що його міг залишити загострений дерев’яний спис, який пройшов крізь м’які тканини й пробив кістку. За напрямком ушкодження удар міг бути завданий спереду або збоку, коли рука жертви була піднята чи відведена.
Печера Шанідар давно відома неандертальськими похованнями й травмами. Один із найвідоміших скелетів — Shanidar 1 — пережив численні серйозні ушкодження й прожив ще багато років, що свідчить про турботу з боку групи. Новий випадок додає до цієї картини інший бік життя: неандертальці могли не лише допомагати пораненим, а й бути учасниками небезпечних конфліктів.
Учені не називають це доведеним убивством. Теоретично спис міг завдати мисливець випадково, травма могла виникнути під час полювання або в іншій ситуації. Проте сама морфологія отвору робить навмисний удар реалістичним сценарієм. Якщо подальший аналіз підтримає цю версію, знахідка стане рідкісним прямим свідченням того, що складні соціальні взаємодії неандертальців включали і турботу, і насильство.
