971
Найменші квіткові рослини на Землі досягли мікроскопічних розмірів не шляхом втрати цілих органів, як це часто відбувається в мініатюрних тварин. Нове дослідження ряскових показало іншу еволюційну стратегію: базовий план будови пагона зберігся, але його елементи стали настільки компактними й тісно об’єднаними, що вся рослина вміщується в кілька міліметрів — а у Wolffia globosa окремі структури сягають лише часток міліметра.
Мініатюризація широко трапляється у природі, але в тварин вона зазвичай супроводжується помітними компромісами. Мініатюрні жаби можуть мати зменшені легені, а тихоходки в процесі еволюції скоротили кількість сегментів тіла. Ряскові виявилися принципово іншим прикладом. Вони належать до родини ароїдних, де є й справжні гіганти: наприклад, листя алоказії великокореневищної може сягати двох метрів завширшки, тоді як крихітна вольфія має діаметр близько 0,1–0,2 мм.
Команда Ноттінгемського університету використала сучасну мікроскопію та аналіз експресії генів, щоб простежити, як організована ця надзвичайно мала рослина. Виявилося, що структури, які у великих рослин легко розрізняються як окремі частини пагона, у ряски не зникли, а стали дуже щільно стиснутими й частково злитими між собою. Провідний автор Ентоні Бішопп описав це як збереження повного «креслення» рослини в радикально компактній формі.
Це відкриття має значення не лише для еволюційної біології. Ряскові дедалі частіше розглядають як потенційну сільськогосподарську культуру майбутнього. Вони швидко ростуть, займають мало простору й містять багато білка — приблизно 30–45% сухої маси. За окремими оцінками, в умовах Європи такі рослини можуть давати 3–7 тонн білка з гектара.
На відміну від пшениці, кукурудзи чи рису, які людство тисячоліттями селекціонувало під свої потреби, ряска практично не проходила такого тривалого одомашнення. Це означає, що її потенціал ще майже не використаний. Дослідники вважають, що розуміння механізмів мініатюризації допоможе не лише пояснити дивну будову цих рослин, а й краще працювати з ними як із майбутнім джерелом їжі — навіть для замкнених систем або довготривалих космічних місій.
