744
У серпні 2024 року біля узбережжя Східної Антарктиди серед суцільної зимової морської криги відкрилася гігантська ополонка площею понад 89 тисяч квадратних кілометрів — приблизно як територія Португалії. Особливість події полягала не лише в масштабі: за весь період супутникових спостережень із 1979 року ця ділянка в такий час року залишалася вкрита льодом. Нове дослідження показало, що «діру» створив не один фактор, а рідкісне накладання атмосферних і океанічних процесів.
Полініями називають ділянки відкритої води, оточені морською кригою. Поблизу узбережжя вони можуть виникати, коли сильний вітер відганяє лід від берега, але великі відкриті ділянки далеко від суші трапляються значно рідше. Команда під керівництвом Джібаньйоті Свейна з Університету Бхаратідасана проаналізувала супутникові дані за 1979–2024 роки, а також вимірювання з кораблів і автономних океанічних датчиків.
Шість атмосферних річок принесли тепло з нижчих широт
Протягом липня та серпня 2024 року район затоки Брейд пережив одразу шість потужних атмосферних річок — довгих вузьких потоків повітря, які переносять величезні обсяги тепла й водяної пари з нижчих широт у полярні регіони. Під час цих епізодів температура повітря піднімалася приблизно на 19 °C вище звичайних для цього місця значень.
Щільна хмарність і снігопади додатково зменшували зимове охолодження поверхні. У результаті новий лід формувався повільніше, а вже наявний крижаний покрив ставав уразливішим.
Знизу лід одночасно підігрівав океан
Стійкі вітри змінили рух верхніх шарів океану й допомогли підняти до поверхні теплішу воду з глибини. Так сформувалася локальна морська теплова хвиля, яка заважала поверхні замерзати навіть під час антарктичної зими. Таким чином, крига отримала подвійний тепловий вплив: зверху — від атмосфери, знизу — від океану.
Пізніше коротке повернення холодніших вітрів на північному краю полінії дозволило новій кризі частково сформуватися й оточити відкриту воду.
Чому ця подія важлива для кліматичних моделей
Великі полінії змінюють обмін теплом і вологою між океаном та атмосферою, а також впливають на локальну циркуляцію й екосистеми. Дослідники вважають, що подія 2024 року демонструє, наскільки сильним може бути одночасний вплив атмосфери й океану навіть у регіоні, де подібних зимових ополонок раніше не спостерігали.
Результати можуть допомогти краще моделювати майбутні зміни морської криги Південного океану й оцінювати, чи стануть такі події частішими в умовах подальшого глобального потепління.
https://portaltele.com.ua/news/nauka/v-antarktydi-vidkrylasya-gigantska-dira-v-zymovij-kryzi.html
