714
Астрономи простежили рідкісний зв’язок між рентгенівським спалахом надмасивної чорної діри в центрі галактики NGC 1275 і появою радіовипромінювання майже через 300 днів. Така затримка може показувати, скільки часу потрібно плазмі, щоб пройти шлях від внутрішньої частини акреційного диска до ділянки джета, де формується потужний радіосигнал.
NGC 1275 — найяскравіша галактика скупчення Персея. У її центрі розташована активна надмасивна чорна діра, яка поглинає речовину з навколишнього середовища. Частина матеріалу падає всередину й нагрівається, випромінюючи в рентгенівському діапазоні, а частина спрямовується до полюсів і утворює струмені плазми, які особливо добре видно в радіохвилях.
Найсильніший спалах стався у 2023 році
За допомогою рентгенівської обсерваторії NASA Neil Gehrels Swift команда зафіксувала у лютому 2023 року найпотужніший рентгенівський спалах від цього активного ядра за весь час спостережень. Подія тривала менш як 60 днів і складалася з двох коротших епізодів приблизно по п’ять днів, коли рентгенівська яскравість ядра зросла приблизно вдвічі.
Науковці перевірили, чи могла подія бути результатом руйнування зорі приливними силами чорної діри, але таке пояснення не підтвердилося. Найімовірнішою причиною вони вважають різке збільшення темпу акреції — швидкості, з якою речовина надходила до чорної діри.
Радіосигнал з’явився із затримкою
Порівняння рентгенівських і радіоспостережень дало попередні ознаки затримки приблизно на 300 днів. За одним із пояснень, саме стільки часу плазмі могло знадобитися, щоб пройти від основи джета до місця, де вона стискається або стикається з навколишнім газом і пилом.
За даними Swift команда також оцінила масу чорної діри — приблизно від 100 мільйонів до одного мільярда мас Сонця. Роботу прийняли до публікації в Astrophysical Journal Letters. Автори наголошують, що для остаточного підтвердження зв’язку між рентгенівським спалахом і радіоджетом потрібні додаткові спостереження.
