698
Новий вид динозавра Musango matusadonaensis із Зімбабве змусив палеонтологів уважніше подивитися на те, як були розподілені динозаври пізнього тріасу на півдні Африки. Близько 210 мільйонів років тому території сучасних Зімбабве та ПАР розташовувалися відносно близько, однак відомі нині скам’янілості свідчать: місцеві угруповання динозаврів могли помітно відрізнятися.
Musango належить до завроподоморфів — великої еволюційної гілки, до якої пізніше увійшли гігантські довгошиї динозаври. Сам Musango до таких велетнів ще не належав. За будовою кінцівок він переважно пересувався на двох задніх ногах.
Динозавр жив задовго до появи знаменитих гігантів
Породи формації Pebbly Arkose, де знайшли його рештки, сформувалися приблизно 210 мільйонів років тому. Це пізній тріас — час, коли динозаври вже широко розселялися, але ще не стали домінуючою групою у більшості наземних екосистем.
Довжину Musango оцінюють приблизно у 4,5 метра, а масу — близько 222 кілограмів. При цьому самі автори підкреслюють невизначеність такої оцінки: залежно від розрахунку вага могла становити від 165 до 278 кілограмів.
За мікроструктурою кісток палеонтологи визначили, що тварині було щонайменше вісім років. Вона перебувала вже на пізній підлітковій або дорослій стадії, а темпи росту помітно сповільнювалися. На одній із кісток також збереглися сліди загоєного ушкодження або запального процесу.
Череп не зберігся, тому меню залишається загадкою
Скелет знайшли неповним: збереглися хребці, елементи плечового й тазового поясів, а також частини кінцівок, але черепа серед решток немає. Через це неможливо напряму вивчити форму зубів і щелеп.
Близькі родичі Musango, імовірно, були рослиноїдними або всеїдними, тому подібний раціон припускають і для нового виду. Але це саме припущення — так само як і художні реконструкції голови та зовнішнього покриву.
Кістки знайшли на березі сучасного озера Каріба
Рештки зібрали у 2018 році неподалік острова Мусанго, в районі національного парку Матусадона. Експедиції 2017–2018 років працювали з плавучої бази, що дозволяло діставатися до віддалених ділянок узбережжя.
Сучасне озеро Каріба штучне й за часів динозаврів не існувало. Тоді тут текли стародавні річки, які залишили червоні пісковики та аргіліти з викопними рештками. Дослідникам під час польових робіт доводилося враховувати цілком сучасних крокодилів, бегемотів і слонів.
Поруч жив інший завроподоморф — Musankwa
У тих самих породах раніше знайшли Musankwa sanyatiensis, описаного у 2024 році. Він був значно більшим: його масу оцінюють приблизно у 550 кілограмів, тоді як Musango — близько 220.
Обидва види відносять до близьких представників Unaysauridae, хоча автори застерігають: точне положення цих тварин на еволюційному дереві ще потребує уточнення.
Найцікавіше — відсутність спільних видів із ПАР
Раніше пізньотріасові фауни Зімбабве й сусіднього басейну Кару в ПАР часто розглядали як дуже близькі. Але нині серед порівнюваних комплексів немає підтверджених однакових видів динозаврів.
Це не означає, що тварини ніколи не переміщувалися між регіонами. Відомі колекції скам’янілостей неповні, а нові знахідки ще можуть змінити картину. Проте нинішні дані натякають, що екосистеми були різноманітнішими, ніж вважалося раніше.
Одне з можливих пояснень — різниця у вологості, широті та кількості постійних водойм. У зімбабвійських породах знаходять двоякодихаючих риб і фітозаврів, пов’язаних із водними середовищами, тоді як у шарах ПАР подібного віку вони трапляються рідше або взагалі відсутні.
Саме тому Musango важливий не лише як новий вид. Він показує, що поширення ранніх динозаврів по Гондвані було складним процесом, а сусідні території могли мати власні набори видів і різні умови життя.
https://socportal.info/ua/news/dinozavri-zimbabve-vidriznyalisya-vid-vidiv-u-par-7-faktiv/
