Кінець світу вже стався: скандинавський міф про Велику Зиму заснований на реальній події

Сказання про Раґнарьок, кульмінаційну подію скандинавської міфології, змальовує катастрофічний кінець світу — битву, яка ознаменує падіння богів і перекроїть буття. Науковці, давно зачаровані цим міфом, досліджують не лише його міфічне значення, але й можливі реальне підґрунтя. Нещодавно дослідники припустили, що ця апокаліптична подія насправді відсилає до історичної кліматичної катастрофи, яка вплинула на Північну Європу, пише IFLScience.

 

Скандинавська легенда описує жорстокий період під назвою «Велика Зима» або «Фімбулвінтер» — нещадну трирічну зиму, яка означала прихід кінця світу. У цей час сніг увесь час вкриватиме землю, температура різко знизиться, а голод і страждання поширяться по всій землі.

Відчай, що зрештою виникне, розпалить війни між людьми, створюючи підґрунтя для кінця світу. Хоча Фімбулвінтер часто інтерпретують як символічний наративний прийом, що виділяє злет і падіння людської цивілізації, силу природи та скандинавський цикл руйнування і відродження, існує гіпотеза, що вона має реальну історичну паралель.

Близько 536 року н. е. серія вивержень вулканів у Північній півкулі призвела до того, що багато істориків вважають найтемнішим періодом в історії людства. Ці виверження накрили небо пеленою попелу і сірки, створивши «вулканічну зиму», яка тривала ціле десятиліття.

Ця екологічна катастрофа охолодила планету, спричинивши несезонні снігопади в Китаї, посуху в Перу та різке падіння температури в Європі, де середня температура опустилася на 2,5°C. В Єгипті незабаром з’явилася бубонна чума.

Нові знахідки з Національного музею Данії вказують на те, що ця вулканічна зима серйозно вплинула на Данію, можливо, надихнувши на створення міфу про Фімбулвінтер.

Мортен Фішер Мортенсен, старший науковий співробітник музею, зауважив: «Багато хто здогадувався про це, але тепер ми вперше можемо продемонструвати, що, можливо, найбільша кліматична катастрофа в історії людства вплинула на Данію — катастрофічно».

Команда Мортенсена дослідила ростові кільця понад 100 дубів, датованих шостим століттям, і виявила затримку або відсутність росту, особливо в 539-541 роках. Цей застій у рості дерев, що віддзеркалюється у низькій врожайності, малює похмуру картину для суспільства, залежного від сільського господарства.

Дослідження виявило ознаки спустошення сільськогосподарських угідь, різкого скорочення виробництва зерна та розширення лісів, які поглинули покинуті поля.

Мортенсен додав: «Дослідники вважають, що в Норвегії та Швеції загинуло до половини населення, і цілком ймовірно, що те ж саме сталося і в Данії. У мене мурашки по шкірі, коли я бачу ці маленькі, вузькі річні кільця, тому що я знаю, скільки горя, смертей і нещасть вони уособлюють».

Археологічні відкриття узгоджуються з цими висновками, оскільки кілька великих скарбів золота, знайдених у цей час, такі як Вінделевський і Брохольмський скарби, схоже, принесли у жертву в надії, що це поверне Сонце.

Аналіз культур, вирощених у наступні роки, дозволяє припустити, що ті, хто пережив суворі зими, урізноманітнили сільське господарство. Одна з таких змін — вирощування жита, оскільки воно ставало все поширенішим у наступні століття, можливо, тому, що воно менш вибагливе до тепла за інші зернові культури. Жито фактично стало страховкою від майбутніх труднощів.

«Можна припустити, що житній хліб походить саме з цього періоду, адже історично жито використовувало для випікання хліба. Це цікава думка, якщо наша любов до житнього хліба народилася через кліматичну кризу», — сказав Мортенсен.

Хоча ці знахідки не підтверджують, що Фімбулвінтер — історична подія, вони надають переконливі паралелі. На думку Мортенсена, стародавні міфи дійсно можуть відображати відлуння реальних історичних подій, а Велика Зима має коріння в давно забутій кліматичній кризі.

Цей незвичайний зв’язок між скандинавською легендою та науковими доказами продовжує інтригувати дослідників, припускаючи, що міфологія іноді може зберігати проблиски минулої боротьби людства.