Усі, хто хоча б раз запасав картоплю на зиму, знають, як швидко вона може проростати, гнити або втрачати свіжість. Звісно, є сучасні способи, але народні методи інколи дивують своєю простотою й ефективністю. Чи задумувались ви колись, чому наші бабусі підкладали каштани до картоплі? Можливо, для когось це звучить як забобон, але в цьому є глибока мудрість і практичний сенс.
Каштани та жолуді мають дивовижну властивість — вони поглинають надлишки вологи, які так небезпечні для картоплі. Волога, яка накопичується в приміщенні, часто призводить до швидкого проростання бульб і розвитку грибків, що псують врожай. Пів кіло свіжих каштанів, покладених до мішка з картоплею, створюють сухий мікроклімат навколо неї, що суттєво знижує ризик проростання.
Крім того, плоди дерев мають природні речовини, які стримують розвиток цвілі та захищають картоплю від гниття. Це важливо, оскільки у прохолодних льохах та погребах бульба може “натягувати” зайву вологу з повітря, стаючи більш вразливою до псування.
Жолуді мають подібний ефект. Їх теж використовували для зберігання картоплі. Скоріше за все традиція прийшла з Київщини, де багато дубових лісів. Окрім того, що жолуді поглинають вологу, вони також допомагають стримувати вироблення етилену — природного гормону, який картопля виділяє під час дозрівання, який і є основною причиною проростання.
Зменшення цих випаровувань уповільнює процеси старіння та дозволяє бульбі залишатися свіжішою на довший час. А от буряки, які теж іноді додають до картоплі, працюють подібно, проте ще й підсушують повітря у сховищі.