193
У північно-західній частині Африки археологи знайшли свідчення існування землеробської спільноти часів неоліту, про яку досі не було відомо. Вчені виявили численні артефакти, які свідчать про взаємодію між громадами Північної Африки та Піренейського півострова.
В Африці археологи знайшли докази існування раніше невідомого раннього землеробського суспільства, що датується періодом неоліту. Дослідження, проведене на давно відомому, але маловивченому місці Уед-Бет на території сучасного Марокко, виявило найбільший і найдавніший сільськогосподарський комплекс за межами регіону річки Ніл в Африці, пише Miami Herald.
За оцінками дослідників, це суспільство існувало між 3400 і 2900 роками до н. е. Хоча Магриб, північно-західна частина Африки, був відомий своєю значущістю як у період палеоліту, так і в пізніші історичні епохи, в археологічних знаннях про цей регіон залишається значна прогалина в період з 4000 до н. е. до 1000 року до н. е. — період, позначений значними змінами в усьому Середземномор’ї.
Щоб заповнити цю прогалину, дослідницька група з Кембриджського університету у Великій Британії, Національної дослідницької ради Італії та Національного інституту археології та спадщини Марокко розпочала розкопки в Уед-Бет. Завдяки їхнім зусиллям вдалося виявити масштабне землеробське поселення.
Серед знахідок — рештки одомашнених рослин та тварин, а також глиняний посуд і кам’яні знаряддя праці, що датуються періодом неоліту. Дослідники також виявили сліди великих ям для зберігання, подібних до тих, що знаходять на Піренейському півострові.
Ці ями, а також наявність таких артефактів, як слонова кістка та страусині яйця, свідчать про значну взаємодію між громадами Північної Африки та Піренейського півострова.
Результати дослідження демонструють важливу роль, яку Уед-Бет і ширший регіон Магрибу відігравали в доісторичному середземноморському світі.
Автори дослідження наголошують, що протягом більш ніж століття роль суспільств Південного Середземномор’я в пізнішій доісторичній епосі залишалася значною мірою недооціненою, але не через відсутність значної активності, а через недостатню дослідженість.
Зараз стоянка Уед-Бет є доказом центрального впливу Магрибу на розвиток суспільств як Середземномор’я, так і Африки. Дослідники також відзначили важливість розгляду цього місця в ширшому контексті, який визнає зв’язки між народами по обидва боки Середземномор’я протягом четвертого і третього тисячоліть до н. е.
Хоча через середземноморсько-атлантичні ворота, ймовірно, відбувався рух в обох напрямках, Уед-Бет визначається як унікальне африканське суспільство, яке відіграло ключову роль у формуванні тогочасного культурного ландшафту.
