160
Науковці в новому дослідженні стверджують, що неолітичні суспільства на півночі Центральної Європи виявляли більшу турботу про чоловіків, ніж про жінок, пише Успіх in UA.
В цілому, в різних культурах високий зріст розглядався як ознака міцного здоров’я і розвитку. Сучасне розуміння припускає, що на зріст людини впливають генетика і раціон харчування. Генетичні дані можуть передбачити зріст людини. Розбіжності між генетичним потенціалом і фактичними фізичними характеристиками можуть вказувати на недостатнє харчування, хвороби або інші несприятливі фактори, повідомляє cikavosti.com.
Коли фізична форма людини почала значно відхилятися від генетичних очікувань? Міжнародна група дослідників опублікувала свої висновки в журналі Nature Human Behavior, проаналізувавши 1535 скелетів епохи неоліту з різних місць Європи, датованих між 8000 і 6000 роками до нашої ери.
Дослідження зосереджено на ранньому неоліті, періоді, що відзначається значними зрушеннями в технології, культурі та генетиці. Яскравим прикладом є центральноєвропейська культура лінійної кераміки, детально задокументована численними розкопками та похованнями.
Дослідники розділили регіон культури лінійної кераміки на північну (вище 50° північної широти) і південну (нижче 50° північної широти) зони. Аналіз ДНК показав, що генетичний розрив між популяціями лінійної кераміки приблизно відповідає цьому географічному розділенню. Порівняльні дослідження показали, що центральноєвропейські мисливці-збирачі епохи мезоліту мали обмежений генетичний вплив на північне населення.
Однак громади раннього неоліту в Південній Європі, включаючи ті, що пов’язані з культурою кераміки Cardial або Impresso, пройшли чіткий шлях міграції, оселилися в більш м’якому кліматі та зберегли більше мезолітичних генів предків. Популяції в Південній Центральній Європі (нижче 50 ° північної широти) продемонстрували генетичну схожість із громадами з Балкан та інших районів Середземномор’я.
Згідно з дослідженням, південні популяції успадкували значну частину своїх генів від анатолійських мігрантів. Палеопатологічний аналіз (вимірювання кісток) показав, що середній зріст у цих громадах був нижчим, ніж у Центральній Європі вище 50° північної широти. Чи означає це, що життя в більш м’якому кліматі менш здорове, ніж на півночі, якщо зріст вважається показником здоров’я?
Потім команда класифікувала скелети за статтю, в основному використовуючи хромосомні ознаки, іноді морфологію. Вони виявили, що, хоча жителі півдня в середньому були нижчими за жителів півночі, різниця у зрості між чоловіками та жінками на півночі була значно більшою, ніж на півдні.
Дослідники припустили, що дієта може відігравати певну роль. На півночі чоловіки в основному займалися полюванням, що відіграє вирішальну роль для виживання громади, споживаючи більше м’яса, тоді як жінки, які займаються менш фізично складними завданнями, їли менше м’яса. У більш м’якому кліматі раціон був більш збалансованим.
Щоб з’ясувати це, вони провели стабільний ізотопний аналіз, який лише поглибив загадку. Дієта південних європейців містила більше ізотопів азоту та менше ізотопів вуглецю, ніж у жителів півночі, що свідчить про більш високе споживання білка. В обох регіонах жінки споживали менше азоту, ніж чоловіки, але на півночі вони також відставали в зростанні, на відміну від півдня.
Поєднуючи генетичні, палеопатологічні та стабільні ізотопні дані, вчені дійшли висновку, що екологічний стрес та реакція на нього були ключовими. Це належить до цілого ряду несприятливих факторів навколишнього середовища.
Вони дійшли висновку, що північні громади розробили механізми, які захищають чоловіків від цього стресу або допомагають їм відновитися. Однак такий захист не поширювався на жінок. У південних громадах така гендерно-специфічна захист не була очевидна: обидві статі в рівній мірі переносили екологічний стрес.
