317
Дослідники спростували загальноприйняту думку, що мантія Землі неоднорідна і різниться від регіону до регіону.
Вчені з’ясували, що хімічний склад мантії Землі не такий однорідний, як вважалося раніше, пише SciTechDaily.
Нове дослідження показує, що лава з таких гарячих точок Землі, як Гаваї, Самоа або Ісландія, судячи з усього, походить із всесвітнього однорідного резервуара мантії Землі. Мантія нашої планети хімічно однорідна, а лава набуває своїх унікальних хімічних особливостей лише в міру просування до поверхні.
«Таке відкриття перевертає все наше уявлення про лаву і мантію Землі. До певної міри лава схожа на саме людство, в якому є різноманітні популяції, але у всіх нас є один спільний предок», — каже доктор Маттіс Сміт з Університету Британської Колумбії.
Вивчення мантії Землі ускладнюється тим, що її зразки неможливо отримати безпосередньо. Замість цього вченим доводиться аналізувати елементи та ізотопи лави, яка піднімається з мантії на поверхню по всьому світу.
У таких зразках були знайдені величезні відмінності і привели до загальної думки, що в мантії знаходяться окремі резервуари. Вони відрізняються за віком, розташовані в різних регіонах і утворені різними процесами.
Але нова робота показує, що реальність може виявитися зовсім іншою.
«Ми знайшли різні хімічні ефекти, які впливають на магму в міру її просування на поверхню. Також ми виявили, що всі лави гарячих точок Землі мають один і той самий початковий склад. На поверхні лави розрізняються тільки тому, що магми взаємодіють із різними типами порід у міру того, як піднімаються на поверхню», — підкреслив Сміт.
Мантія Землі являє собою вируючий шар розплавленого матеріалу, який становить близько 84% об’єму нашої планети. Мантія затиснута між ядром планети та її поверхневою корою.
Розуміння того, з чого складається мантія планети, має найважливіше значення для розуміння того, як сформувалася і розвивалася Земля. Також учені сподіваються зрозуміти, як мантія керує тектонікою плит і яка її роль у світовому кругообігу елементів.
«Ця модель пояснює спостереження простим способом і допускає безліч нових гіпотез для майбутніх глобальних геохімічних досліджень», — підсумували вчені.
