1245
Представники Національного музею історії України показали стародавню “лавову” прикрасу, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Так, у XVIII–XIX століттях до програми освіти молоді з аристократичних сімей входив «Великий тур» Європою. Він включав відвідування Франції, Німеччини, Швейцарії та Італії. На півдні Європи знайомилися, зокрема, із залишками античної цивілізації. Саме тоді розпочалися археологічні розкопки давньоримських міст, найперше, Помпеїв та Геркуланума неподалік Неаполя на півдні Італії. Відвідати залишки цих міст, зруйнованих під час виверження вулкану Везувій 79 року н.е. стало для молодих людей правилом хорошого тону.
Такі мандрівки були доволі активними за часів правління у Франції імператора Наполеона ІІІ Бонапарта (1852 – 1870). У той час у Великий тур почали їздили й дівчата, яких завжди супроводжувала компаньйонка. Зміна у складі подорожуючих спричинила зростання попиту на сувеніри. Зокрема, Неаполь запропонував мандрівникам широкий вибір недорогих ювелірних прикрас, основу яких складали камеї, що імітували давньоримські вироби. Головним виробним каменем стала різнокольорова яшма або інші аналогічні породи, здобуті з лави під час розкопок давньоримських міст (тому такі прикраси називають «лавовими»).
Одна з «лавових» прикрас зберігається і в Національному музеї історії України. Це браслет, що складається з 10 ланок – невеличких камей в золотих оправах, з’єднаних між собою короткими ланцюжками. На камеях у високому рельєфі відтворено погрудні образи давньоримських богів.
Зазвичай, подібні браслети складалися з 7 ланок-камей з образами богів, які є «патронами» одного з семи днів тижня: Діани, Марса, Меркурія, Юпітера, Венери, Сатурна і Сола.
У цьому випадку додано ще три – Фавна, Юнону і Ювенту. Порядок розташування також відрізняється – в центрі композиції знаходиться цар богів Юпітер.
Усі камеї сильно затерті від довгого використання. Але хто був власницею браслету – не відомо. Вірогідно, вона походила з дворянської сім’ї, що жила на Полтавщині, оскільки саме звідти прикраса потрапила до музею.
