722
Науковці не лише визначили місце, а й з’ясували, чому це відбувається і яка кількість срібла вже накопичилася.
Океан покриває майже 70% поверхні планети і є скарбницею Землі: по-перше, в його водах мешкає неймовірна кількість видів, багато з яких усе ще не відомі людям, по-друге, нове дослідження показує, що саме тут «складується» срібло Землі, пише Live Science.
Тепер учені вперше пов’язали кількість срібла, що закопується в морські відкладення, з антропогенною зміною клімату. Глобальне потепління буквально закопує величезну кількість срібла в Південнокитайське море і вчені підозрюють, що щось подібне може відбуватися й у світових океанах.
За словами провідного автора дослідження, доцента кафедри наук про Землю в Технологічному університеті Хефей у Китаї Ліцяна Сюя, це вперше, коли вченим вдалося пов’язати між собою цикли срібла в океані та глобальне потепління планети. Вчені тепер вважають, що нагрівання Землі може мати невідомі наслідки і для інших мікроелементів, а не тільки для срібла.
Як і інші мікроелементи на планеті, срібло бере свій початок на суші, а потім потрапляє в океани за допомогою вивітрювання, коли дощова вода вимиває елементи з гірських порід і переносить їх у річки.
Команда виявила, що окремі регіони океану збагачені сріблом через рясний стік, атмосферний пил, викиди людини та гідротермальні джерела. Відомо, що срібло у своїй іонній формі (Ag+) токсичне для морських істот, проте науці занадто мало відомо про те, як воно взаємодіє з ширшими океанічними екосистемами.
У новому дослідженні вчені хотіли дізнатися більше про те, як срібло поводиться в морському середовищі. Для цього команда проаналізувала керн осаду із зони апвелінгу у В’єтнамі в східній частині Південнокитайського моря. Вчені зазначають, що ядро було розділене на дві зони: результати показали, що концентрація срібла зменшувалася від основи ядра, що датується приблизно 1200 до н. е., до приблизно 7 сантиметрів від вершини. Однак верхній кінець ядра демонстрував зовсім іншу картину.
Автори дослідження зазначають, що за останні 3200 років поклади срібла показали різкий стрибок з 1850 року, що збігається з початком промислової революції. Тепер учені вважають, що зміна клімату насправді прискорює поховання срібла в деяких морських відкладеннях.
Результати показують, що концентрації срібла в областях апвелінгу, як правило, високі, особливо в областях, де люди додають більше срібла в суміш через промисловість і забруднення. Рівень срібла біля берегів В’єтнаму був природним чином високим і схожий з рівнем, раніше зареєстрованим у районах апвелінгу біля берегів Канади, Мексики, Перу і Чилі.
Водночас автори дослідження зазначають, що збільшення накопичення срібла в океані не пов’язане з глобальним потеплінням Землі. Глобальне потепління підвищує температуру води й прибережні вітри, які в сукупності збільшують інтенсивність апвелінгу. Це призводить до того, що на поверхню підіймається більше поживних речовин, збільшуючи велику кількість водоростей, які живлять весь харчовий ланцюжок.
На жаль, вищий рівень розчиненого срібла в цих регіонах може призвести до того, що місцеві організми поглинатимуть більше срібла, ніж в інших точках океану. Коли вони в кінцевому підсумку вмирають і тонуть, це срібло падає на морське дно.
Зазначимо, що дослідження 2021 року також припускало, що мертві організми насправді можуть переносити срібло на морське дно. Утім, дослідники вважають, що важливу роль у цьому питанні можуть відігравати й кілька інших чинників.
