Бивень нарвала може виростати до трьох метрів і при цьому залишається майже ідеально прямим — унікальний випадок серед усіх тварин із бивнями. Міжнародна команда біологів, фізиків і хіміків з’ясувала, що секрет прихований у мікроскопічній будові зуба: внутрішня та зовнішня тканини формують спіралі, закручені у протилежні боки, і ці сили взаємно компенсуються.
Знаменитий бивень нарвала насправді є сильно видовженим лівим іклом. У самців він проростає крізь верхню губу, тоді як правий ікло зазвичай залишається всередині черепа.
У деяких рідкісних самців розвиваються два бивні. У більшості самиць вони взагалі не виростають назовні.
Саме ця статева різниця є однією з причин, чому функція бивня досі залишається предметом дискусій.
Щоб зрозуміти його механіку росту, дослідники застосували складні тривимірні рентгенівські методи на трьох європейських синхротронах.
Вони вивчали музейні бивні та матеріал, отриманий від корінних мисливців Гренландії, які традиційно полюють на нарвалів для їжі.
Бивень складається переважно з двох типів зубної тканини. Усередині розташований дентин, зовні — цемент.
На молекулярному рівні обидві тканини побудовані з мінералізованих колагенових волокон. Саме їхня орієнтація виявилася головною загадкою.
У дентині волокна формують правобічну спіраль. У зовнішньому цементі вони закручені в протилежний, лівий бік.
Якби вся структура закручувалася однаково, зуб під час росту поступово вигинався б. Протилежні орієнтації компенсують механічні напруження.
У результаті зовні бивень має характерні спіральні борозни, але його головна вісь залишається прямою.
Дослідники порівнюють це з двома протилежними гвинтовими структурами, які стабілізують одна одну.
Моделювання показало, що така архітектура також підвищує опір вигину й скручуванню. Для довгого зуба, який виступає далеко вперед від голови, це важлива механічна перевага.
Усередині бивнів команда також побачила шари росту, схожі на річні кільця дерев. Вони можуть зберігати інформацію про вік і умови життя тварини.
Нарвали можуть жити до приблизно 80 років, тому довгий бивень фактично накопичує хроніку їхнього життя.
Щодо функції самого бивня є кілька гіпотез. Йому приписували роль сенсора температури й солоності, інструмента полювання та соціального сигналу.
Автори нової роботи вважають найімовірнішою функцію статевого відбору. Самці спостерігалися під час своєрідного «порівняння бивнів», що може бути способом демонстрації сили або статусу.
Інші фахівці з цим не погоджуються й продовжують вважати сенсорну функцію важливою. Нова робота не закриває цю дискусію, але пояснює іншу фундаментальну загадку — як настільки довгий спіральний зуб залишається прямим.
https://phys.org/news/2026-08-scientists-narwhals-nature-straight-tusk.html

2498