1652
Фахівці з Великої Британії змоделювали танення антарктичних льодів та дізналися, як на це впливає вміст теплої морської води. Дослідники також з’ясували, що запускає незворотний процес танення антарктичних льодовиків, і які найбільш вразливі.
На 2019 рік внесок льодовика Туейтса у загальне підвищення рівня Світового океану становив 4%. А нещодавно з’ясувалося, що його танення прискорилося. Причина – морська вода, яка проникає в глибину та порожнини льоду і вже зсередини розтоплює його. Важливо й те, що антарктичні льодовики прикріплені до материка, тому щоб розуміти динаміку крижаного покриву, потрібно вивчати такі зони заземлення.
Цим зайнялися двоє дослідників із Кембриджу та Оксфорда. Вони розробили модель, яка показує зворотний зв’язок між вторгненням морської води в антарктичний лід, його таненням та деформацією. Інакше кажучи, геологи проаналізували, як і наскільки сильно змінюються шельфові льодовики Антарктиди через морську воду, що поступово проникає в них. Результати наукової роботи опубліковані у журналі Nature Geoscience.
Моделі з спочатку плоскою крижаною основою показали, що танення спершу концентрувалося там, де спостерігалися сильний перебіг та висока температура. Внаслідок цього зона заземлення льоду розширювалася, через що в лід надходило дедалі більше теплої морської води зі швидкою течією. Вона ж, у свою чергу, протоплювала всередині канали та порожнини. Все разом прискорювало танення льодовика — виходило замкнуте коло.
Температура морської води є каталізатором танення антарктичних льодів
Серед усіх розглянутих шельфових льодовиків “льодовик Судного дня” найменш сприйнятливий до танення. Але, наприклад, льодовик Пайн-Айленд через сильний нахил заземлення чутливий до включень морської води. Він разом із льодовиком Туейтса робить найбільший внесок у підвищення глобального рівня води — близько п’яти відсотків. Крім цього, дослідники називають чутливими до інтрузивного танення (коли морська вода “вгризається в лід”) льодовики Ларсена і Гетца. У першого низька швидкість течії, чому лід, що розтанув, довго не відводиться в океан. А у другого ухил заземлення посилює тепловий вплив.
Переломний момент незворотного танення антарктичних льодів настає саме за підвищення температури в океані. Це, за словами авторів статті, порушує рівновагу танення. Через що зона заземлення стає ширшою. Інша проблема полягає в тому, що спостереження за динамікою шельфових льодовиків обмежені. Тому будь-які індикатори ранніх змін крижаного щита будуть цінними. Але, як з’ясували дослідники, критичну точку у таненні прибережних льодів важко виявити. Оскільки довжина включення морської води не збільшується від зростання температури, доки не настає переломний момент.
