274
1900 року, плаваючи Егейським морем на Великодні вихідні, кілька грецьких чоловіків пірнали за морськими губками, щоб заробити на прожиток, та вирішили спробувати свої сили у чомусь новому та авантюрному.
Біля узбережжя острова Антикітера, на північний захід від Криту, Еліас Стадіатіс занурився на глибину 148 футів і побачив свій квиток до пошуків океанських затонулих кораблів. Його перша розповідь про трупи та коней на морському дні була відкинута його товаришами, які сказали, що він сп’янів від азоту, але незабаром він знову виринув на поверхню, тримаючи бронзову руку.
Коли сезон губок закінчився, вони знову зробили спеціальну зупинку і витягли перший улов зі скарбниці артефактів — одних з найбагатших, що збереглися з часів античного світу. Статуї Геракла, Аполлона та Одіссея, знайдені в 1901 році, були лише початком.
Хоча ті дні, коли аквалангісти досліджували затонулі кораблі, закінчилися, наступного року вчені знайшли те, що пізніше назвали корозійними шестернями найстарішого у світі комп’ютера. І після затишшя на кілька десятиліть, нові знахідки з’являлися поблизу Антикітери знову в 1953, 1976 і 2012 роках, аж поки у 2021 році не було витягнуто ще більше мармурових статуй.
У 2024 році занурення продовжуються.
У червні швейцарські археологи (за підтримки швейцарської годинникової компанії Hublot) занурилися у воду і зробили низку приголомшливих відкриттів. Професор Лоренц Баумер з Женевського університету (UNIGE) очолив міжнародну команду і підтвердив те, на що раніше натякали роботизовані дослідження: вони пірнули поблизу Антикітери та побачили другу корабельну аварію на дні океану, за 650 футів від першої. Серед уламків також були знайдені нові частини корпусу з оригінальними кріпленнями та зовнішнім захисним покриттям, які все ще перебувають у відмінному стані. А ще вони підняли понад 300 предметів, в тому числі уламки мармурових статуй.
Дерев’яний корпус корабля, якому близько 2 000 років, викликав особливий інтерес у пана Баумера, оскільки він привідкрив завісу над методами суднобудування за часів Римської імперії. Нові знахідки розповідають про те, як стародавні суднобудівники спочатку робили корпус з дощок, а потім встановлювали ребра всередині — на противагу сучасному методу, коли корпус будується після ребер.
«Ця структура дозволяє нам краще зрозуміти будівельні характеристики корабля, які до цього часу залишалися недосяжними, а також визначити точне місцезнаходження та орієнтацію затонулого судна», — сказав пан Баумер у пресрелізі.
Нова частина корпусу може дати відповіді на ключові питання про те, що стало причиною його затоплення.
Друге дерев’яне судно було знайдене неподалік від першого, позначивши абсолютно нове місце, відмінне від інших. Там було знайдено скупчення глиняного посуду. На обох об’єктах були відкриті нові розкопки, які принесли багато цікавих знахідок.
Дослідницька група мала у своєму розпорядженні найсучасніше технологічне обладнання і була підтримана як Швейцарською школою археології в Греції (ESAG), так і Грецькою береговою охороною. Підводні операції вивчалися в режимі реального часу за допомогою дистанційно керованих апаратів і цифрових 3D-моделей. Водолази використовували респіратори зі змішаним газом із замкнутим контуром для безпеки та збільшення тривалості занурень.
Завдяки своїй роботі та технологіям вони виявили 300 об’єктів на морському дні. Серед затонулих кораблів був 21 мармуровий фрагмент, 200 керамічних уламків, таких як розбиті амфори, шматки корпусу та численні інші артефакти. Ці знахідки були задокументовані дослідниками з UNIGE, Університету Іоанніни та Нерейського дослідницького фонду.
«Виявлені мармурові фрагменти свідчать про наявність кількох статуй, а аналіз амфор виявив велику кількість різноманітних типів, включаючи амфори з Хіосу та Родосу», — йдеться у пресрелізі ESAG. «Аналіз також виявив використання мастики в деяких амфорах для їхньої гідроізоляції».
Два кораблі затонули в такій близькості один від одного, перевозячи твори римського мистецтва понад 2 000 років тому — що б це могло означати? Ці нові знахідки можуть розгадати багато загадок. Раніше обшивка корпусу, знайдена в 1964 році, була оцінена за вуглецевим методом і датована між 220 і 43 роками до н. е. Однак вважається, що це неточно, оскільки деревина, ймовірно, походить зі старого дерева, яке було зрубане набагато раніше, ніж затонув корабель. Монети, знайдені там у 1970 році, були викарбувані між 75 і 67 роками до н. е. Вважається, що кораблі, можливо, прямували до Риму з трофеями римського полководця Сулли з Афін, і частина його тріумфальної процесії була розграбована біля Антикітеру.
І що в підсумку?
«Вперше з часу його відкриття водолазами в 1900 році систематичний науковий підхід пролив нове світло на це культове місце. Розкопки попередніх років підняли важливі питання про потенційну причетність кількох кораблів до цієї давньої трагедії», — заявили в ESAG. «Цьогорічні дослідження можуть частково відповісти на ці питання».
