2830
Щоденне вживання чорниці може бути пов’язане з покращенням настрою та послабленням депресивних симптомів у людей похилого віку. Американські науковці виявили, що ягода впливає на кишкову мікрофлору, проте поки не змогли довести, що саме вона спричиняє покращення психічного стану.
Дослідники Гарвардської медичної школи перевірили, чи може регулярне вживання чорниці впливати на симптоми депресії через зміни в кишковому мікробіомі. Результати експерименту опублікували в науковому журналі Journal of Nutrition, Health and Aging.
Як проводили експеримент
У дослідженні взяли участь 18 людей віком від 65 років. Усі вони вели малорухливий спосіб життя та мали легкі депресивні симптоми.
Учасників розділили на дві групи. Протягом трьох місяців одна з них щодня отримувала 48 грамів сублімованого порошку чорниці, тоді як інша вживала плацебо. Зазначена кількість порошку приблизно відповідає двом чашкам свіжих ягід. Такий спосіб дозволяв учасникам щодня отримувати визначену кількість чорниці протягом усього експерименту.
Після завершення дослідження науковці зафіксували послаблення депресивних симптомів в обох групах. Проте серед учасників, які вживали чорницю, покращення були помітнішими та стійкішими. Водночас різниця між групами не досягла статистичної значущості, тож отриманих даних недостатньо, аби впевнено пов’язати покращення стану саме з вживанням ягоди.
«Наша мета полягала в тому, щоб попередньо визначити вплив споживання чорниці на мікробіом кишківника, метаболіти та симптоми депресії», — пояснила молекулярна дієтологиня Гарвардської медичної школи Кортні Міллар.
Що виявили в кишковій мікрофлорі
Окрім змін настрою, вчені дослідили кишкову мікрофлору учасників. Вони виявили зміни в кількості генів, пов’язаних із шістьма типами бактеріальних ферментів. Для п’яти із цих типів ферментів кількість відповідних генів збільшилася.
Особливу увагу дослідників привернув фермент, пов’язаний з утворенням гамма-аміномасляної кислоти, або ГАМК. ГАМК є нейромедіатором, який бере участь у роботі нервової системи. Раніше науковці вже вивчали його можливий зв’язок із депресивними станами.
Дослідники припускають, що виявлені зміни можуть бути пов’язані з речовинами, які містяться в чорниці. Серед них — харчові волокна та антоціани. Антоціани є природними рослинними пігментами, які надають ягодам характерного синього забарвлення. Науковці розглядають їх разом із клітковиною як можливі чинники впливу на кишкову мікрофлору.
Водночас механізм, за допомогою якого зміни в кишківнику могли б позначатися на психічному стані, поки залишається нез’ясованим. Сам факт збільшення кількості певних бактеріальних генів не доводить лікувального впливу чорниці.
Обмеження дослідження
Одним із головних обмежень стала невелика кількість учасників. У ньому взяли участь лише 18 людей, переважно жінок, тому результати не можна автоматично поширювати на все населення. Крім того, учасники мали легкі депресивні симптоми, а не встановлений діагноз депресії, що також обмежує застосування результатів до людей із клінічними формами захворювання.
Дослідники наголошують, що покращення психічного стану спостерігали навіть серед тих, хто отримував плацебо. Тому наразі немає достатніх доказів, щоб рекомендувати чорницю як засіб лікування депресії. Науковці планують провести масштабніші дослідження за участю більшої кількості людей. Вони мають допомогти з’ясувати, чи справді щоденне вживання чорниці впливає на депресивні симптоми та яку роль у цьому відіграє кишкова мікрофлора.
Джерело: expert.in.ua
