Амбітний план Йосипа Сталіна розбився об жорстку позицію американської дипломатії та рішучість президента Гаррі Трумена. Одне категоричне «ні» з Вашингтона зупинило радянські кораблі за крок від висадки і, за словами матеріалу, врятувало мільйони японців від жахів червоної окупації.

Чому Сталін хотів розрізати Японію та як готували десант?
Наприкінці Другої світової війни апетити Кремля зростали. За Ялтинськими угодами СРСР мав отримати Південний Сахалін та Курильські острови в обмін на вступ у війну проти Японської імперії. Сталіну цього було замало: він прагнув закріпитися на японських домашніх островах, щоб мати вирішальний голос у повоєнному устрої та забезпечити флоту вихід до Тихого океану. Радянський диктатор планував створити на півночі Японії комуністичну маріонеткову державу — «Японську Демократичну Республіку».
16 серпня 1945 року, коли імператор Хірохіто вже оголосив про капітуляцію, Сталін надіслав президенту США Гаррі Трумену надсекретний меморандум, у якому «скромно» вимагав додати до радянської зони окупації північну половину острова Хоккайдо. Межа мала пройти від міста Румої на західному узбережжі до міста Кусіро на східному. Це був ультиматум, підкріплений брязканням зброї. Сталін посилався на нібито історичне право на сатисфакцію за японську окупацію радянського Далекого Сходу у 1919–1921 роках.
Не чекаючи відповіді з Вашингтона, радянська військова машина почала готувати вторгнення. Маршал Олександр Василевський та адмірал Іван Юмашев дістали наказ готувати 87 стрілецький корпус до негайної висадки на Хоккайдо. На півдні Сахаліну концентрували десантні кораблі, підводні човни та авіацію.
Як одне послання Трумена зламало плани Кремля?
Якби радянська армада рушила вперед, Хоккайдо міг стати ареною жорстоких боїв. Але Гаррі Трумен, на відміну від свого попередника Франкліна Рузвельта, не мав ілюзій щодо справжніх намірів «дядечка Джо». До серпня 1945 року він на власні очі бачив, як Радянський Союз насаджує маріонеткові режими у Східній Європі.
США успішно випробували ядерну зброю і застосували її в Хіросімі та Нагасакі, тому Америка більше не потребувала радянської допомоги для розгрому Японії. Трумен розумів, що пустити Червону армію на Хоккайдо означало б закласти під майбутню безпеку Тихоокеанського регіону небезпеку, страшнішу за ядерну бомбу. 18 серпня 1945 року він надіслав Сталіну відповідь.
Президент погодився на передачу Курильських островів, але щодо Хоккайдо його відмова була категоричною: жодної радянської окупаційної зони на японських домашніх островах не буде. Усі збройні сили Японії мали здатися американському генералу Дугласу Макартуру. Трумен дав зрозуміти, що будь-яку спробу висадки на Хоккайдо розглядатимуть як прямий виклик Сполученим Штатам.
Сталін опинився перед складним вибором. Попри параною та жорстокість, радянський диктатор був прагматиком і розумів, що його флот критично поступається американському, а пряма конфронтація зі США, які мали монополію на атомну бомбу, стала б самогубством. Він також боявся, що Трумен може скасувати домовленості щодо Курилів та Сахаліну.
22 серпня 1945 року Сталін віддав наказ «відкласти» операцію на Хоккайдо, а війська перенаправили на захоплення Південних Курилів. Так завдяки твердості Трумена Японія уникла долі розділеної нації, зберігши територіальну цілісність і шанс на економічне диво.
Джерело: 24tv.ua

2836