2613
В розпал Другої світової війни австрійська акторка Геді Ламар створила технологію, яка мала кардинально змінити перебіг морських битв із Третім Рейхом. Сьогодні її винахід, який ми знаємо як Wi-Fi, непомітно працює в кожному смартфоні та забезпечує роботу глобальних бездротових мереж.
Як втеча від торговця зброєю перетворила австрійську актрису на винахідницю?
Історія однієї з найвидатніших інновацій ХХ століття почалася у передвоєнному Відні, де в 1914 році народилася Гедвіга Єва Марія Кіслер. Після скандального успіху у фільмі «Екстаз» у 1933 році 18-річна зірка вийшла заміж за Фрідріха Мандля. Він був одним із найбагатших австрійських фабрикантів і нажив статки на продажу зброї та боєприпасів фашистським режимам Європи. Мандль був ревнивим тираном і заборонив дружині зніматися в кіно, перетворивши її життя на існування в розкішній клітці.
Ця ізоляція, несподівано для всіх, стала поворотним моментом. На пишних вечерях, які влаштовував чоловік для вищого військового керівництва та інженерів-зброярів, Гедвіга уважно слухала. Роками вона вбирала складні технічні дискусії про системи наведення, радіокеровані торпеди та проблему перехоплення сигналів ворожими силами.
У 1937 році, не витримавши шлюбу та усвідомлюючи загрозу нацизму через своє єврейське походження, вона втекла, переодягнувшись у сукню покоївки. Дісталася Лондона, а згодом США, де підписала контракт із керівником студії MGM Луїсом Б. Майєром. Той дав їй нове ім’я – Геді Ламар. Голлівуд швидко прийняв її, але порожнє світське життя не давало інтелектуального задоволення.
Поки колеги розважалися на вечірках, Геді облаштувала в своєму маєтку справжню інженерну лабораторію з професійним креслярським столом. Переломним стало 17 вересня 1940 року, коли німецька субмарина торпедувала британський пасажирський лайнер SS City of Benares, що евакуював цивільних. Загибель 77 дітей глибоко вразила Ламар. Вона зрозуміла, що її знання можуть допомогти союзникам знищувати німецькі підводні човни.
Чому Військово-морські сили США відкинули ідею, яка згодом подарувала світу Wi-Fi?
Головна проблема тогочасних радіокерованих торпед полягала в тому, що ворог міг легко заглушити сигнал на одній частоті, збиваючи снаряд із курсу. Ламар дійшла висновку: щоб обдурити нацистів, сигнал має постійно і непередбачувано стрибати з однієї частоти на іншу. Для реалізації задуму вона об’єдналася з авангардним композитором Джорджем Антейлом. Разом вони розробили концепцію «стрибкоподібної перебудови частоти» (frequency hopping).
Натхнені механізмом синхронізації механічних піаніно, які Антейл використовував у своїх експериментальних симфоніях, винахідники створили систему. Вона дозволяла передавачу на кораблі та приймачу в торпеді одночасно змінювати частоти за заздалегідь заданим алгоритмом. Вони обрали 88 частот, що дорівнює кількості клавіш на класичному фортепіано. Завдяки цьому ворожі радари могли перехопити лише частку секунди сигналу, перш ніж він перескакував на новий канал.
11 серпня 1942 року Національне патентне відомство США видало Ламар та Антейлу патент № 2,292,387 «Секретну систему зв’язку». Акторка передала креслення Військово-морським силам США, сподіваючись на швидке впровадження технології. Проте реакція адміралів стала прикладом бюрократичної сліпоти та інституційного сексизму.
Військові не могли повірити, що зірка екрана та ексцентричний музикант здатні створити передову розробку. Механізм назвали надто громіздким для торпеди, а Ламар порадили прислужитися країні іншим способом: використовувати свою зовнішність для продажу військових облігацій. Вона послухалася і зібрала для армії 25 мільйонів доларів. А її винахід засекретили й відклали в архіви.
Справедливість прийшла через десятиліття. У 1950-х роках винахід транзисторів дозволив замінити громіздкі компоненти компактними електронними. ВМС США вперше масово застосували оновлену технологію Ламар під час Кубинської ракетної кризи у 1962 році для безпечного зв’язку між кораблями, що здійснювали блокаду острова. Далі принцип розширення спектра вийшов за межі секретних військових лабораторій.
Наприкінці ХХ століття ця концепція стала основою стільникового зв’язку стандарту CDMA, технології Bluetooth, систем GPS та, зрештою, сучасного Wi-Fi. Геді Ламар пішла з життя у 2000 році, так і не отримавши жодного цента за свій патент, адже його термін дії сплив до масового використання технології. Її інтелект, однак, назавжди вплинув на розвиток людства.
Єдине визнання, яке Ламар здобула за життя, прийшло у 1997 році: американський фонд EFF присудив 82-річній акторці премію Pioneer Award. Вона відреагувала коротко: «Ну, нарешті».
Джерело: 24tv.ua