Гамма-випромінювання дозволяє вивчати найенергійніші процеси у Всесвіті, зокрема падіння речовини в надмасивні чорні діри та розгін частинок майже до граничних швидкостей. Проте один його діапазон, від 20 до 200 мегаелектронвольтів, довго залишався майже недоступним для астрономів. Міжнародна команда склала каталог із 450 джерел саме в цьому діапазоні.

Чому цей діапазон так складно досліджувати
Йдеться про енергії від 20 до 200 МеВ, які називають «мегаелектронвольтним проміжком» (MeV gap). Саме ця малодосліджена область може містити важливі відомості про те, як космічні об’єкти прискорюють частинки та вивільняють енергію.
На відміну від видимого світла, гамма-промені не можна сфокусувати звичайними дзеркалами. Телескоп Fermi-LAT реєструє їх через взаємодію з речовиною всередині приладу: гамма-фотон перетворюється на пару частинок, електрон і позитрон, а кремнієві детектори відстежують їхній рух і допомагають визначити напрямок, звідки прилетів фотон.
На нижчих енергіях частинки сильніше розсіюються, тож відновити початкову траєкторію складніше. На рівні приблизно 20 МеВ Fermi-LAT визначає напрямок лише з точністю до області завширшки близько 20 градусів, а отже важко відокремити окремі джерела від сусідніх об’єктів і фонового випромінювання.
Блазари, пульсари та нові загадки
Команда використала спостереження Fermi-LAT із серпня 2008-го до серпня 2022 року. Після відсіювання даних, зіпсованих перервами в роботі та проблемами якості, вчені проаналізували приблизно 10,3 року спостережень. Так з’явився каталог 2FLE з 450 джерелами. Для порівняння: попередній каталог, опублікований 2018 року, містив 198 об’єктів у вужчому діапазоні.
Для 377 джерел знайшли відповідники серед уже відомих астрономічних об’єктів: 325 розташовані за межами Чумацького Шляху, а 52 — усередині нашої галактики. Серед позагалактичних переважають квазари з плоским радіоспектром, їх 218. Вони належать до класу блазарів, тобто активних галактик, у центрах яких містяться надмасивні чорні діри. Ті викидають потужні струмені заряджених частинок, один із яких спрямований майже безпосередньо на Землю.
У Чумацькому Шляху більшість ідентифікованих джерел виявилися пульсарами, швидко обертовими залишками масивних зір, що вибухнули як наднові. Каталог також містить цікаве зіставлення з кульовим зоряним скупченням M2, яке раніше не виявляли як джерело гамма-випромінювання.
Найбільше запитань залишають 73 джерела без встановлених відповідників в інших діапазонах. Тринадцять із них уже фігурували в попередньому каталозі, але залишалися некласифікованими. Ще 60 виявили як нові джерела, а сигнали від 38 із них були особливо виразними, тож вони стали перспективними цілями для подальших спостережень.
Наступний крок — нові космічні телескопи
Відкриття не означає, що астрономи знайшли 60 абсолютно нових типів космічних об’єктів. Деякі сигнали можуть походити від кількох джерел, які накладаються одне на одне, або від об’єктів, природу яких поки не вдалося встановити. Для цього потрібні додаткові спостереження.
Важливу роль у дослідженні маловивчених енергій може відіграти космічна обсерваторія NASA Compton Spectrometer and Imager (COSI), запуск якої запланований на 2027 рік. Вона працюватиме в суміжному діапазоні 0,2–5 МеВ, використовуючи детектори на основі германію.
Поєднання її спостережень із великим масивом даних Fermi-LAT допоможе дослідити прискорення космічних частинок, активність чорних дір та інші екстремальні процеси. Каталог 2FLE уже створює основу для таких досліджень: ділянка гамма-неба, яка раніше залишалася важкодоступною, тепер вивчена значно краще.
Джерело: portaltele.com.ua

2938