20 листопада (3 грудня) в православному календарі — день пам’яті преподобного Григорія Декаполіта. Цього дня також згадували мученика Федота Корчемника, а в народній традиції з датою пов’язані прикмети та настанови щодо того, що варто робити, а чого уникати.
Церковне свято 20 листопада / © pexels.com
Життя преподобного Григорія Декаполіта
Майбутній святий з’явився на світ наприкінці VIII століття в Іринополі, що належав до Декаполя Ісаврійського — історичної області на території сучасної Туреччини. Ріс він у християнській родині, де з дитинства звикав до молитви та вивчення Святого Письма.
Батьки Григорія, Сергій і Марія, виховували сина в релігійних традиціях. За переказами, уже у восьмирічному віці хлопчик почав навчатися грамоти та читати духовні книги. Він часто бував на богослужіннях, цікавився церковним життям і прагнув глибше пізнати християнське вчення.
Коли Григорій подорослішав, батьки вирішили одружити його. Однак юнак відчував покликання до чернечого життя і хотів присвятити себе молитві та духовному служінню. Не бажаючи відмовлятися від свого рішення, він залишив батьківський дім і вирушив до монастиря.
У монастирі Григорій присвятив себе молитві, посту й духовному вдосконаленню. За благословенням настоятеля він оселився в усамітненому місці серед гірських скель, де міг багато часу проводити в молитві та роздумах над Святим Письмом. Життя відлюдника було непростим: за церковним житієм, Григорій зазнавав численних спокус і випробувань, але продовжував духовні подвиги.
Згодом монах залишив усамітнення і почав подорожувати. Він відвідував різні християнські громади, спілкувався з монахами й проповідував християнське вчення. Під час мандрів Григорій побував у Константинополі, Коринфі, Римі та інших містах. Після тривалих подорожей він оселився в монастирі святого Мини поблизу Солуні (сучасних Салонік), де продовжував молитися, навчати інших ченців і вести аскетичне життя.
Згодом святий знову вирушив до Константинополя, щоб підтримати тих, хто виступав проти іконоборства. У столиці його здоров’я значно погіршилося. Тяжка хвороба поступово позбавляла його сил, і 20 листопада, за церковною традицією, Григорій відійшов до Господа.
Федот Корчемник і традиції цього дня
За старим календарем 20 листопада в Україні вшановували пам’ять святого мученика Федота Корчемника. Він жив у III столітті в місті Анкірі (сучасна Анкара, Туреччина), займався торгівлею та допомагав переслідуваним одновірцям. Федот підтримував християн, які опинилися у в’язницях, приносив їм їжу, доглядав за хворими та з повагою ховав померлих мучеників.
Особливо відомою стала його допомога семи дівам-християнкам, яких переслідували за відмову зректися віри. Після їхньої страти Федот поховав їхні тіла. За цей вчинок його схопили, піддали жорстоким катуванням і стратили.
Народні прикмети 20 листопада / © pexels.com
Народні прикмети цього дня пов’язували з погодою. Якщо 20 листопада випав сніг, зима буде сніжною та морозною. Якщо на деревах ще залишилося багато листя, зима буде затяжною, а морозний день віщує холодну погоду найближчим часом.
Цього дня радили уникати поспішних рішень і зайвої метушні, адже, за повір’ями, вони могли накликати невдачі. Не рекомендувалося братися за нові масштабні завдання чи складну роботу. Побутові справи намагалися завершити до полудня, а другу половину дня присвячували підготовці до великого церковного свята.
Натомість, за давніми народними віруваннями, 20 листопада варто було приділити домашнім клопотам: випрати речі, навести лад у кімнатах і позбутися непотрібного мотлоху. Вважалося, що такі справи допомагають вигнати з оселі негаразди, хвороби та негативну енергію, а разом з оновленням житла до дому приходять добробут і достаток.
Джерело: tsn.ua

2915

