2879
Щоб троянди добре пережили зиму, а навесні почали активно рости й рясно цвісти, восени їм потрібен правильний догляд: очищення кущів, обрізання, захист кореневої системи та укривання від морозів. Поспішати з цим не варто, адже занадто раннє укривання може нашкодити рослинам не менше, ніж сильні холоди.
Коли і як обрізати троянди восени
Підготовку зазвичай розпочинають восени, коли температура поступово знижується, а рослини завершують активний ріст. Орієнтуватися лише на календар не варто: терміни залежать від погоди, регіону та особливостей сорту. Очищення і санітарне обрізання проводять до встановлення стійких морозів, а повне укривання краще відкласти до стабільної холодної погоди.
Санітарне обрізання допомагає позбутися пошкоджених частин рослини й зменшити ризик поширення захворювань. Насамперед видаляють сухі, хворі, зламані та пошкоджені пагони, а також дуже тонкі й слабкі гілки, що загущують середину куща. Незрілі пагони з м’якими зеленими верхівками гірше переносять морози й можуть підмерзати, тож їх теж доцільно прибрати.
Інструмент має бути гострим і чистим. Якщо на рослині є ознаки захворювання, секатор слід продезінфікувати перед переходом до наступного куща.
Надмірно вкорочувати всі троянди восени не варто. Сильне формувальне обрізання багатьох сортів краще залишити до весни, коли буде видно, які пагони перезимували. Чайно-гібридні троянди іноді вкорочують восени до 20–30 см, флорибунда можна помірно вкоротити до 50–60 см, а плетисті зазвичай не потребують сильного осіннього обрізання. Головне — не обрізати всі троянди однаково.
Листя, підгортання та укриття перед морозами
Очищення від листя і рослинних залишків — важливий етап. Особливо ретельно прибирають листки з темними плямами, пожовтінням або характерним нальотом, а також опале листя та підгнилі бутони, в яких можуть зберігатися збудники хвороб. Листя на пагонах, що опиняться під укриттям, бажано обережно видалити, але здорове листя, яке міцно тримається, силоміць обривати не варто.
Підгортання передбачає створення невеликого горбка землі навколо основи куща висотою приблизно 15–25 см залежно від розміру рослини та клімату. Для цього використовують пухкий, відносно сухий ґрунт, який не затримуватиме надмірну вологу. Землю не слід згрібати безпосередньо від коренів, а кущ не варто засипати мокрим ґрунтом, бо це підвищує ризик випрівання.
Поширена помилка — щільно обмотувати кущі укривним матеріалом безпосередньо навколо пагонів. Для чутливих до холоду сортів краще використати повітряно-сухе укриття: над кущем встановлюють дуги або каркас, який створює простір між пагонами та матеріалом, а зверху накривають білим агроволокном або спанбондом достатньої щільності. Укриття має бути надійно закріплене й не пошкоджуватися вітром.
Остаточно укривати троянди варто тоді, коли встановиться стійка морозна погода. Якщо зробити це занадто рано, під матеріалом утворюється конденсат, і рослини можуть випріти під час потепління, тож торці каркасного укриття спочатку лишають відкритими для провітрювання. Під час тривалих відлиг укриття за потреби провітрюють. Менш морозостійким трояндам захист може знадобитися раніше, ніж за −10 °C.
Найпоширеніші помилки: занадто раннє укривання, надмірне осіннє обрізання, залишення хворого листя, використання мокрої землі для підгортання та недостатнє провітрювання укриття. Деякі паркові та видові троянди добре зимують без складного укриття, а теплолюбніші потребують додаткового захисту.
Джерело: tsn.ua
