"Вони хотіли "гойду" – вони її отримали": Киричевський про удари по військових заводах Росії

Україна системно б’є по ракетних заводах Росії

Українські далекобійні безпілотники атакували об’єкти в Ленінградській області: порт Усть-Луга, НПЗ у Кірішах і завод імені Морозова, де виробляють твердопаливні заряди для ракет. Експерт вважає, що країна-агресор має сама відповідати за наслідки війни, яку розпочала, зокрема за те, що відбувається на її території.

“Вони хотіли “гойду” – вони її отримали. А де саме у них згоріло, якими засобами допомогли згоріти та які підрозділи в цьому брали участь – це вже інша справа”, – зазначив Киричевський.

Щодо Усть-Луги він нагадав, що під час весняної хвилі атак на російські порти у 2026 році до відповідних операцій, за інформацією, яку можна було оприлюднювати, долучався і полк “Рейд”. Росія розбудовувала порт у 2010-х роках як важливий віддалений маршрут для експорту, і, на думку експерта, російське керівництво розраховувало, що навіть у разі великої війни зможе безперешкодно користуватися цією інфраструктурою. Тепер безпілотники, запущені з української території, досягають об’єктів, які росіяни вважали достатньо віддаленими від зони бойових дій.

Завод імені Морозова є частиною російського ракетного виробництва, і його ураження вписується в ширшу тенденцію. За спостереженнями експерта, протягом цього року пошкоджень зазнали щонайменше десять ключових заводів, пов’язаних із російською ракетною програмою. Моніторингова група “Око Гора” повідомляла, що жовтень став рекордним за кількістю атак на підприємства військово-промислового комплексу: йшлося про 18 уражених об’єктів.

Rusty Dagger, МіГ-29 і світломаскування

Російське Міноборони заявило про нібито перехоплення чотирьох американських крилатих ракет Rusty Dagger, але згодом частину повідомлень почали видаляти. Експерт не поспішає з висновками: минулої осені з’являлися повідомлення про плани Сполучених Штатів передати Україні до трьох тисяч таких засобів, але наміри та фактичне постачання – різні речі. Rusty Dagger створювали в межах американської програми ERAM, яка стартувала у 2024 році. Навіть за найоптимістичнішими планами випуск мав сягати приблизно 50 одиниць на місяць. Чи пов’язане видалення повідомлень із присутністю американської делегації на переговорах в Абу-Дабі, Киричевський стверджувати не береться.

Польське Міноборони повідомило про домовленості щодо передачі Україні МіГ-29 в обмін на технології боротьби з безпілотниками. Експерт вважає, що Польща вже має певні напрацювання, зокрема використовує американські дрони-перехоплювачі Mirops, і що українські технології її цікавлять. Проте пропозиція, за його словами, виглядає непропорційною: йдеться лише про один літаючий і один нелітальний МіГ-29. Минулого літа польський журналіст висував версію про можливий обмін на далекобійні дрони Fire Point, але це була версія, а не підтверджена домовленість. Киричевський зазначив, що у Польщі на папері залишається щонайменше 12 МіГ-29, і навіть непридатні до польотів машини можуть становити інтерес для України.

Раніше Рада оборони Київської області рекомендувала посилити режим світломаскування для бізнесу, комунальних підприємств і житлового сектору. Експерт вважає, що доведеться перестраховуватися, і не виключає, що рекомендації можуть поширитися і на інші області. Він пояснив, що російські дрони можуть орієнтуватися за оптичними камерами та системами на кшталт “Сусанін”, які зіставляють закладене зображення маршруту з тим, що бачить камера. Освітлені населені пункти чи великі об’єкти інфраструктури можуть допомагати в орієнтуванні, але, за словами Киричевського, вимкнення світла автоматично не зробить російські безпілотники менш ефективними. Водночас українським пілотам потрібні зрозумілі орієнтири, тому рішення має враховувати потреби і наземної протиповітряної оборони, і авіації.

Джерело: 24tv.ua