Однакові умови довкілля можуть по-різному впливати на здоров’я різних людей. Нове дослідження Чиказького університету та Університету Джонса Гопкінса пояснює одну з причин таких відмінностей: взаємодію генетичних особливостей із зовнішніми чинниками. Науковці з’ясували, як алкоголь, нікотин і кофеїн змінюють активність генів у різних типах клітин залежно від генетичного походження людини.

Загалом дослідники проаналізували понад 1,4 млн клітин. Результати опубліковано в журналі Cell Genomics. Професор медицини та генетики Чиказького університету Йоав Гілад, один зі старших авторів дослідження, пояснив: «Люди можуть зазнавати однакового впливу довкілля. Одні з них розвивають захворювання, тоді як інші в тих самих умовах — ні».
Як зовнішні чинники взаємодіють із генами
Лише близько 1% людського геному безпосередньо кодує білки. Значна частина решти ДНК містить регуляторні ділянки, які контролюють активність генів. Їх можна порівняти з регулятором яскравості, що дозволяє збільшувати або зменшувати інтенсивність сигналу.
Генетичні відмінності в цих ділянках можуть впливати на те, як клітини реагують на певні речовини або умови середовища. Реакція залежить не лише від генетичного варіанта, а й від типу клітини, тканини та етапу розвитку організму.
Щоб дослідити ці взаємодії, команда розробила метод, який дозволяє одночасно аналізувати багато типів клітин і генетичних профілів. Дослідники перепрограмували клітини дорослих донорів, отримані через міжнародний проєкт HapMap, щоб вони могли перетворюватися на різні типи клітин. Потім із них сформували тривимірні культури, обробили їх алкоголем, нікотином або кофеїном і простежили реакцію окремих клітин. Завдяки технологіям аналізу окремих клітин науковці визначили, до якого типу належить кожна клітина, кому з донорів вона належить і як змінилася її активність після впливу речовини.
Два типи генетичних реакцій
Дослідники вивчали так звані локуси кількісних ознак експресії генів, або eQTL. Це ділянки геному, генетичні варіанти в яких пов’язані з рівнем активності певних генів. Науковці розрізняють базові eQTL, зв’язок яких з активністю генів не залежить від конкретного впливу, та реактивні eQTL, ефект яких змінюється після контакту з певною речовиною.
Ці два типи варіантів мають різне розташування в геномі. Базові eQTL частіше трапляються поблизу початку генів, тоді як реактивні — в енхансерах, регуляторних ділянках, які посилюють активність генів. Реактивні eQTL також частіше збігаються з ділянками ДНК, пов’язаними з ризиком захворювань. Це може допомогти пояснити, чому вплив певного чинника довкілля відрізняється залежно від генетичних особливостей людини.
Крок до персоналізованої медицини
Один із прикладів стосується гена LNX2. Після впливу алкоголю дослідники виявили зміну його регуляції в клітинах, які вистилають кишечник. Відповідний генетичний варіант розташований в енхансері та збігається з ділянкою, пов’язаною з ризиком запальних захворювань кишечника. Ген бере участь у сигнальному шляху, важливому для формування та підтримання кишкового бар’єра.
Однак це не означає, що вживання алкоголю спричиняє запальні захворювання кишечника. Результат лише вказує на можливий механізм, який потребує подальшого вивчення.
У перспективі такі дані можуть допомогти створювати точніші моделі індивідуальних ризиків. Дослідники припускають, що штучний інтелект зможе використовувати інформацію про генетичний профіль, тип клітин і вплив довкілля, щоб прогнозувати реакцію конкретної людини на різні чинники або лікування. Особливу користь це може мати для груп, недостатньо представлених у клінічних дослідженнях, зокрема вагітних жінок. Водночас нинішня робота є лише першим кроком: щоб такі прогнози стали надійними, потрібні значно ширші дані про взаємодію генів і довкілля протягом усього життя.
Джерело: portaltele.com.ua

2915