В Італії знайшли гробницю віком 2300 років: загадкові написи вказують на жрицю богині Деметри

Знахідку зроблено в археологічному парку «Мура Мессапіке» (Mura Messapiche) у місті Мандурія, розташованому в регіоні Апулія. Гробниця № 17 була висічена безпосередньо в корінній породі й спочатку закрита трьома масивними кам’яними плитами.

Рідкісні мессапські написи

У гробниці знайдено рідкісні написи мессапською мовою, маловивченою доримською мовою, якою колись розмовляли в південно-східній Італії. Археологи виявили два написи, а також зображення, пов’язані з релігійними обрядами.

Один із написів висічений на трьох кам’яних плитах, які спочатку перекривали вхід до гробниці. Попередній аналіз дозволив встановити ім’я жінки, ім’я її батька, а також слово «thabara», яке дослідники в цьому контексті інтерпретують як позначення жрецького сану. «Якщо така інтерпретація є правильною, то напис слугує доказом того, що похована жінка займала важливе релігійне становище в мессапському суспільстві», – зазначено в статті.

Другий напис нанесено фарбою на внутрішню сторону однієї з плит, що закривали вхід. Він складається з чотирьох рядків тексту і також містить слово «thabara» поряд з ім’ям, яке дослідники читають як «Даматріоас» (Damatrioas). Вчені припустили, що це ім’я може бути відсиланням до Деметри, грецької богині, покровительки землеробства та врожаю.

Поєднання цих двох інтерпретацій призвело до припущення, що похована жінка могла бути жрицею, пов’язаною з культом цієї богині. Втім, жоден із фактів сам по собі не доводить, що гробниця № 17 належала саме жриці Деметри. Ця інтерпретація має попередній характер і вимагає подальшого епіграфічного вивчення мессапських текстів.

Релігійні символи та історія народу

Розписи, які прикрашають гробницю, є додатковим свідченням того, що поховання було пов’язане з релігійною сферою, хоча самі по собі не дозволяють однозначно стверджувати, що похована була жрицею. Верхні частини кам’яних плит прикрашені меандровим орнаментом. Серед інших зображень виділяється предмет, ідентифікований як ключ від храму чи святилища, а також тіміатерій, посудина для спалювання пахощів.

Гробницю розграбували ще в давнину, тому від первісного похоронного інвентарю збереглася лише незначна частина: бронзові фібули, срібне кільце із зображенням змії, срібна монета, викарбувана в Таранто, та залізний предмет, призначення якого поки не встановлено. Людські останки збереглися лише фрагментарно, і на це вплинули як давнє розграбування, так і підвищена кислотність ґрунту.

Мессапи були одним із корінних народів, які населяли південно-східну Італію до того, як регіон увійшов до складу Римської держави. Їхня мова з часом зникла після римського завоювання південної Італії, а до наших днів дійшло лише близько 600 мессапських написів, тому кожен новий зразок має особливу цінність. «Написи з гробниці № 17 можуть мати особливе значення, оскільки роль жінок у релігійному житті мессапського суспільства вивчена вкрай недостатньо», – зазначено в статті.

На думку вчених, якщо вдасться підтвердити, що слово «thabara» справді пов’язане з жрицьким служінням, а ім’я «Damatrioas» з Деметрою, гробниця може свідчити про те, що жінки в мессапському суспільстві обіймали офіційні релігійні посади. На сьогодні найбільш обґрунтованою видається версія, за якою у гробниці № 17 була похована відома жінка, можливо жриця, чий зв’язок із Деметрою ймовірний, але поки що не доведений. Археологи продовжать вивчати написи та аналізувати збережений похоронний інвентар.

Джерело: www.unian.ua