Китайські науковці розробили новий спосіб виготовлення надтонких літієвих анодів, який може суттєво підвищити енергетичну щільність акумуляторів для електромобілів. Дослідники створили електроди з еквівалентною товщиною літієвого шару лише 10–28 мікрометрів, використовуючи технологію трафаретного друку. За розрахунками, акумуляторні елементи з такими анодами потенційно можуть досягати питомої енергії 504 Вт·год/кг, що перевищує показники більшості сучасних серійних літій-іонних батарей.

Розробку очолили фахівці Шеньчженьського інституту передових технологій Китайської академії наук за участю дослідників Гуйліньського технологічного університету та Південного університету науки і технологій. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Nano-Micro Letters.
Як працює нова технологія акумуляторів
Для створення анодів дослідники застосували метод трафаретного друку: розплавлений літій наносять на мідну основу через спеціальну маску. Замість суцільного металевого шару утворюється впорядкований масив мікроскопічних літієвих дисків. Змінюючи їхній розмір, відстань між ними та товщину, інженери виготовили електроди з еквівалентною товщиною літію 10, 20 і 28 мікрометрів.
Такий підхід вирішує одну з головних проблем літій-металевих акумуляторів. Розплавлений літій погано змочує мідну поверхню та схильний утворювати краплі, через що важко виготовити рівномірні тонкі електроди. Використання трафарета дозволяє точніше контролювати розподіл металу. Науковці продемонстрували можливість нанесення літієвих структур на мідні пластини розміром 30 × 10 сантиметрів, що свідчить про потенціал масштабування технології.
Для підвищення довговічності до розплавленого літію також додали сполуку магнію Mg(TFSI)₂. Вона сприяє формуванню захисного шару з фториду, нітриду та сульфіду літію, а також літій-магнієвих сполук. Цей шар зменшує небажані хімічні реакції з електролітом і пригнічує утворення дендритів — голкоподібних металевих структур, які можуть погіршувати характеристики акумулятора та створювати ризик внутрішніх коротких замикань.
Що показали випробування та коли технологія з’явиться в електромобілях
Під час лабораторних випробувань акумулятори з 10-мікрометровими анодами та літій-залізо-фосфатними катодами (LFP) стабільно працювали протягом понад 260 циклів заряджання та розряджання. Питома ємність залишалася вищою за 130 мА·год/г, а кулонівська ефективність перевищувала 99,8%. Цей показник описує співвідношення заряду, отриманого під час розряджання, до заряду, витраченого на заряджання, але сам по собі не означає збереження 99,8% початкової ємності батареї.
Окремі випробування проводили з катодами, що містять велику кількість нікелю. Для конфігурації з 20-мікрометровим літієвим анодом дослідники розрахували питому енергію акумуляторного стека на рівні 504 Вт·год/кг, а об’ємну щільність енергії — 1071 Вт·год/л. Ці цифри є розрахунковими показниками конструкції, а не результатами випробувань готової серійної автомобільної батареї.
Розробники також перевірили сумісність нових анодів із твердотільними акумуляторними системами, зокрема конфігураціями з гелевим електролітом. Простір між літієвими мікродисками допомагає компенсувати зміни об’єму електрода під час роботи та підтримувати стабільний контакт між компонентами.
У перспективі технологія може дозволити виробляти легші акумулятори з більшим запасом енергії, що безпосередньо вплине на запас ходу електромобілів. Однак перед комерційним використанням необхідно перевірити довговічність батарей протягом значно більшої кількості циклів, безпеку та вартість масового виробництва. Терміни впровадження розробки в серійні електромобілі поки не називаються.
Джерело: gsminfo.com.ua

2911