2641
Лазерне сканування показало понад 2,5 кілометра невідомих раніше доріг, а також тераси, платформи й круглі структури на схилах масиву Янантін, фактично навпроти знаменитого Мачу-Пікчу. Відкриття змінює уявлення не лише про одну окрему ділянку.
Досі більшість відомих археологічних пам’яток групувалася на тому самому березі долини, що й головний комплекс Мачу-Пікчу, тож вважалося, що саме там інки найсильніше змінили ландшафт. Тепер з’ясувалося, що й протилежний берег був освоєний значно активніше, ніж можна було помітити крізь джунглі, як повідомив Варшавський університет.
Чому дороги так довго залишалися непоміченими?
Причина стає зрозумілою, якщо спробувати пройти цим схилом пішки. Район розташований приблизно на висоті 2000–2700 метрів і вкритий щільним вологим тропічним лісом. Місцями археологам доводилося буквально прорубувати собі шлях. Бартломей Цмелевський із Вроцлавської політехніки згадував, що на подолання лише 250 метрів із мачете команді знадобилося близько трьох годин.
За таких умов кам’яна дорога, тераса чи залишки споруди можуть бути зовсім поруч і водночас залишатися практично невидимими з землі. Тому дослідники підняли над лісом дрон із LiDAR. Технологія посилає до поверхні величезну кількість лазерних імпульсів, частина яких проходить крізь проміжки між листям. Після обробки даних рослинність можна умовно «прибрати» і побачити форму самого рельєфу.
На отриманій моделі проступили регулярні лінії, зигзаги та геометричні структури, яких із землі майже не було видно. Саме так на схилі Янантін виявили мережу доріг завдовжки понад 2,5 кілометра.
Що саме знайшли навпроти Мачу-Пікчу?
Найвиразніша частина знахідки — дорога завдовжки щонайменше 1,2 кілометра. Вона прокладена зигзагами, а її особливості відповідають техніці, характерній для інкського будівництва. Поруч LiDAR показав можливі платформи, тераси та круглі структури. Частина шляхів веде в район так званої Стіни Мандор, розташованої на протилежному від головного комплексу боці долини.
Дослідники поки не називають усі об’єкти беззаперечно інкськими. Перуанське управління культури наголошує, що хронологію та призначення доріг ще належить встановити в ході окремих археологічних досліджень. Навіть якщо конструкція відповідає інкському періоду, частина шляхів могла мати давніше походження та пізніше використовуватися або перебудовуватися.
Загалом на території Національного археологічного парку вже відомо близько 60 пам’яток, пов’язаних між собою дорогами. Одні були сільськогосподарськими терасами, інші виконували господарські або церемоніальні функції й були пов’язані з головним поселенням, яке називають llaqta. Довгий час більшість таких місць знаходили на лівому березі річки, і це створювало враження, що саме там інки зосередили основні зусилля. Мережа на Янантіні змінює цю картину: на іншому березі теж є дороги, тераси та споруди, тож культурний ландшафт навколо Мачу-Пікчу простягався значно далі від ділянки, яка потрапляє на більшість фотографій.
Саме місто, яке сьогодні називають Мачу-Пікчу, не стало раптом у кілька разів більшим. Проте відкриття показує, що дивитися лише на знамениті кам’яні споруди недостатньо.
Археологи поки дослідили лише частину схилу. Професор Маріуш Зьолковський припускає, що невиявлених об’єктів там може бути значно більше, а команді ще належить розширити зону лазерного сканування. Наступні роботи мають допомогти зрозуміти, куди саме вели нові дороги, коли ними користувалися і яку роль відігравали платформи та тераси. Дослідники хочуть хоча б частково розкопати окремі ділянки й перевірити те, що наразі видно переважно на LiDAR-моделях.
Точне розташування більшості знахідок поки не розголошують: археологи та перуанська сторона побоюються, що координати можуть привабити шукачів скарбів і зашкодити ще не дослідженим пам’яткам.
Джерело: 24tv.ua
