Підготовка туї до зимівлі зазвичай включає підгодівлю, мульчування, а в листопаді міцне зв’язування крони та обгортання агроволокном, щоб захистити дерево від морозів. Але господарі часто забувають про важливий крок: чистку. Без неї навіть добре утеплена туя може вийти із зими хворою і з купою шкідників.

Рудa глиця всередині крони: чому її не можна залишати
Якщо восени розсунути пишні зелені лапи туї і зазирнути ближче до стовбура, там майже напевно можна побачити скупчення сухої, рудої або бурої глиці. Багато садівників сприймають це як ознаку хвороби, але найчастіше причина в природному процесі, осінньому хвоєпаді. Раз на 3–5 років туя оновлює зелену масу, позбуваючись старих гілочок, яким у гущавині бракує світла.
Проте залишати це сухе сміття всередині дерева на зиму є серйозною помилкою, адже вона створює одразу кілька проблем.
Ідеальний інкубатор для грибків. Взимку під час відлиг і під теплим укриттям руда маса накопичує й утримує вологу. Там створюється ефект «лазні», що є сприятливим середовищем для небезпечних грибкових інфекцій, наприклад шютте або фузаріозу. Навесні, коли укриття знімуть, замість зеленого дерева може виявитися гниль зсередини.
Скупчення шкідників. У затишному сухому прошарку зимувати влаштовуються павутинні кліщі, туєві попелиці та щитівки. Мороз їх не дістане, а з першим весняним теплом вони почнуть масово знищувати молоді пагони.
Порушення вентиляції. Густий шар відмерлої глиці повністю блокує рух повітря всередині крони. Без вентиляції туя починає «лисіти» зсередини, і навесні нові зелені гілочки там не зможуть пробитися.
Як провести чистку і що робити після неї
Чищення туї не потребує особливих навичок, але вимагає акуратності та дотримання кількох правил.
Оберіть правильний день. Процедуру проводять виключно в суху погоду. Не можна чистити тую під час дощу або одразу після нього, щоб вологими руками випадково не рознести спори грибків по всьому дереву.
Подбайте про захист. Завжди використовуйте щільні рукавички та одяг із довгими рукавами. Гілки туї досить колючі, а її ефірні олії при контакті зі шкірою можуть викликати сильну алергічну реакцію чи подразнення.
Методика «вичісування». Руками в рукавичках обережно розсуньте зовнішні зелені гілки. Заведіть руки глибше до стовбура і плавними рухами зверху вниз вигрібайте суху руду глицю. Відмерле легко опадатиме від легкого дотику.
Робота з секатором. Якщо всередині крони помітили повністю висохлі, ламкі або почорнілі гілочки, акуратно зріжте їх секатором біля самого стовбура, не залишаючи пеньків.
Утилізація глиці. Це найважливіший етап. Усе сухе сміття, що висипалося з крони і впало на землю під деревом, потрібно ретельно зібрати. Його категорично заборонено класти в компост. Залишки необхідно спалити або вивезти з ділянки, адже вони є потенційним розсадником патогенів.
Коли туя звільниться від старого балласту, її крона стане прозорішою, а повітря вільно циркулюватиме між гілками.
Якщо під час чищення помітили, що рудіють не лише внутрішні гілки біля стовбура, а й починають всихати зовнішні кінчики або цілі боки дерева, це тривожний сигнал хвороби. У такому разі перед тим, як остаточно зв’язати чи утеплити тую на зиму, її обов’язково варто обробити фунгіцидом, наприклад препаратами на основі міді, щоб зупинити розвиток грибка під час зимових відлиг.
Приділити кожному хвойному дереву 15–20 хвилин цієї осені справді варто, адже лише звільнена від сухостою, «дихаюча» туя зможе успішно перезимувати і зустріти весну вибухом яскравої, соковитої зелені.
Джерело: radioclub.ua

2731