2839
Інститут SETI запускає найбільшу в своїй історії програму спостережень з масивом Allen Telescope Array, у якій головний акцент робиться не лише на тому, де шукати сигнали інших цивілізацій, а й коли це робити. Як пояснює матеріал на Universe Today, стратегія базується на ідеях теорії ігор і спеціальній «антисонячній точці» на небі.
Від «де шукати» до «де і коли шукати»
Традиційно пошук позаземного розуму (SETI) зосереджувався на виборі цілей — зірок, подібних до Сонця, навколо яких можуть обертатися придатні для життя планети. Наприклад, між 2012 і 2015 роками проєкт Project Phoenix перевірив близько тисячі сонцеподібних зірок на наявність техносигнатур.
Однак команда SETI наголошує: просторовий вибір — лише половина задачі. Не менш важливо передбачити, коли інша цивілізація могла б вирішити передати сигнал. У новій роботі дослідниці Ізабель Геррард (Isabel Gerrard) та Софія З. Шейх (Sofia Z. Sheikh) описують підхід, що враховує і місце, і час потенційного зв’язку.
Шейх формулює проблему так: справжній виклик SETI полягає не тільки в тому, куди навести телескоп, а в тому, де й коли інша цивілізація могла б обрати момент для передачі.
Антисонячна точка як спільна «координата зустрічі»
Новий підхід не відмовляється від зоряних систем як основних цілей. Але вводить додаткове поняття — антисонячної точки. Це точка в просторі-часі, яка з погляду спостерігача на Землі лежить точно навпроти Сонця. Уявно проводимо пряму від Сонця через Землю — антисонячна точка буде продовженням цієї лінії по інший бік.
Ця точка не закріплена в просторі: її координати змінюються разом з орбітою Землі. Саме ця рухома «мітка» стає ключем до нової стратегії.
Ідея спирається на теорію ігор, де гравці намагаються передбачити дії одне одного. У цьому випадку «інший гравець» — гіпотетична інопланетна цивілізація, яка також може вести власний SETI-подібний пошук.
Авторки запозичують із теорії ігор поняття точок Шеллінга (Schelling points) — це фокусні рішення, до яких незалежно приходять обидві сторони без попередньої змови, спираючись на спільне розуміння того, що в даному контексті є «очевидним» або «виділеним».
На їхню думку, такою фокусною точкою для двох цивілізацій може стати саме антисонячна точка: з боку, протилежного Сонцю, інопланетний спостерігач бачив би, як Земля проходить транзитом по диску нашої зорі в межах придатної для життя зони. Це робить і саму Землю, і відповідну точку на небі природною «координатою зустрічі» для сигналів.
Спільна мова транзитів і вибір часу
Ключова передумова така: якщо інша цивілізація шукає планети за транзитним методом, як це робимо ми, вона майже напевно зможе виявити Землю як потенційно придатну для життя. Тоді наша планета стає для них логічною ціллю для міжзоряного зв’язку.
У роботі пояснюється, що в момент середини транзиту, коли Земля з їхнього погляду проходить точно перед Сонцем, ми опиняємося рівно між ними та нашою зорею. Раз на рік це створює чітко визначений час, коли обидві сторони могли б очікувати сигнал одне від одного, орієнтуючись на антисонячну точку як на спільну часову й просторову «мітку».
Оскільки ресурси будь-якої цивілізації обмежені, концентрація зусиль на таких фокусних координатах підвищує шанси на успіх. Ідея в тому, що без будь-якого попереднього контакту обидві сторони, маючи подібні знання астрономії, природно оберуть одну й ту саму точку для передачі та прийому сигналів.
Опитування ATA-ASP і перші результати
Пошук за цією схемою з використанням Allen Telescope Array отримав назву ATA-ASP (опитування антисонячної точки). Це багаторічна програма, і її перші результати вже підбиті.
Через те, що антисонячна точка постійно зміщується разом з орбітою Землі, спостереження не можуть бути безперервними. Потрібно «переслідувати» цю точку по екліптиці протягом кількох років.
Дослідниці зазначають, що приблизно половина екліптики щороку недоступна для нічних спостережень, оскільки в цей час там розташоване денне небо. Тому, щоб охопити всі можливі положення антисонячної точки, потрібно щонайменше два роки. Додатково, через тривалість орбіти Землі у ~365,25 доби й наявність високосних років, нічна частина екліптики зсувається з року в рік. Повне покриття вимагає рознесення спостережень на чотири роки.
За цей час Allen Telescope Array не може бути зайнятий лише ATA-ASP, тож кампанія чергується з іншими проєктами. Пілотні спостереження для нового опитування тривали з 30 серпня 2024 року до 25 серпня 2026 року.
За 17 годин цих перших спостережень ATA-ASP зафіксував близько 1,9 мільйона радіосигналів. Усі вони виявилися людського походження, але це не робить експеримент марним: така кількість виявлень стала важливим випробуванням апаратури й методів обробки даних.
Загалом планується, що це буде найбільша кампанія в історії масиву Allen: за чотири роки очікується зібрати близько 11 петабайтів даних. Після пілотного етапу вже додано ще 121 ніч спостережень, але їхні результати поки що не оприлюднені.
Пошук сигналів в антисонячній точці як ідея був запропонований ще десятиліття тому. Тепер, завдяки ATA-ASP, його вперше реалізовано в масштабній практичній програмі. Навіть без виявлення інопланетних сигналів це важливий крок у тому, щоб дивитися на проблему SETI не лише очима «приймача», а й з позиції потенційного «відправника» десь по той бік Сонця.
Теорія ігор підказує SETI, коли шукати сигнали інопланетян з’явилася спочатку на Цікавості.
