2861
Дванадцятирічний Луїс з австралійського штату Вікторія вже шість років не може спокійно дійти до школи через одну й ту саму сороку. Щовесни птах повертається до гнізда біля будинку хлопчика і знову нападає на нього. Упізнає він школяра навіть тоді, коли той іде разом із друзями.
Історію розповіли австралійські журналісти, які поспілкувалися з самим хлопчиком і з орнітологом. Фахівець пояснив, чому птах здатен роками пам’ятати конкретну людину.
Сорока впізнає хлопця навіть серед однолітків
Усе почалося, коли Луїсу було приблизно шість років. Він катався на велосипеді, коли сорока раптово кинулася на нього. Захищаючись, хлопчик ударив птаха мітлою.
Відтоді щовесни Луїс знову зустрічається зі своїм пернатим сусідом. Птах гніздиться неподалік його дому й атакує хлопчика дорогою до школи.
Луїс розповів, що птах уже неодноразово поранив його, а після останніх нападів на голові лишилися подряпини та порізи. «Коли я йду до школи, він клює мене в голову», — поскаржився хлопчик журналістам.
Тепер школяр часто бере з собою палицю, щоб відганяти сороку. Інколи він обирає іншу дорогу, але це не завжди допомагає, адже птах знаходить його навіть у компанії друзів. Луїс намагався спокійним голосом умовити її припинити напади, однак їхні стосунки поки не покращилися.
Сам хлопчик припускає, що птахові особливо легко його впізнати через довге руде волосся. Саме ця зовнішня ознака вирізняє його серед інших дітей.
Птахи можуть запам’ятовувати до 30 людських облич
Почесний професор австралійського Університету Гріффіта (Griffith University) Дерріл Джонс (Darryl Jones), який багато років вивчає поведінку птахів, пояснив, що австралійські сороки мають напрочуд добру пам’ять. За його словами, вони здатні запам’ятати приблизно 30 людських облич, тож руде волосся справді може допомагати птаху впізнавати саме Луїса.
Професор згадав історію свого колеги, який працював із групою сорок під час наукового дослідження. Птахи почали нападати саме на нього і продовжували впізнавати його навіть після того, як він провів 15 років за кордоном. Джонс зазначив, що австралійські сороки можуть жити приблизно 25 років, тож один птах здатен пам’ятати людину значну частину свого життя.
Австралійська сорока, яку також називають флейтовим птахом (Gymnorhina tibicen), зовні нагадує звичну європейську сороку, однак це різні види, що належать до різних родин. Чорно-білі птахи живуть у парках, садах і поблизу житлових будинків, відомі мелодійним співом, а дорослі особини можуть досягати 44 сантиметрів завдовжки. За поясненням організації «Бердлайф Австралія» (BirdLife Australia), сезон нападів зазвичай збігається з розмноженням птахів, тобто триває від серпня до листопада. Дорослі сороки захищають гнізда та пташенят, тому людину, яка наближається до їхньої території, можуть сприймати як загрозу. Особливо часто вони атакують велосипедистів і бігунів, які швидко рухаються поблизу гнізда.
Подібні випадки трапляються і за межами Австралії. Зокрема, в Англії чоловік зіткнувся з ему, яка втекла з вольєра. Під час спроби її впіймати птах збив чоловіка на дорогу.
Чи можна помиритися із сорокою
Професор Джонс переконаний, що навіть птахи, які роками нападали на конкретних людей, можуть змінити поведінку. За його словами, він допоміг приблизно двадцятьом людям налагодити стосунки з агресивними сороками. В окремих випадках учений радив поступово привчати птахів до людини за допомогою невеликих частувань, наприклад фаршу або сиру.
Водночас природоохоронна служба штату Вікторія рекомендує не підгодовувати диких птахів, оскільки це може посилювати їхню небажану поведінку. Офіційні поради для тих, хто опинився на території агресивної сороки, прості: за можливості обходити місце гніздування, не бігти й не намагатися вдарити птаха, захищати голову капелюхом, шоломом або парасолькою. Велосипедистам варто зупинитися, зійти з велосипеда і спокійно пройти небезпечну ділянку, а гнізда не руйнувати й пташенят не турбувати.
Для Луїса ці рекомендації залишаються особливо актуальними. Сорока вже шість років повертається до свого гнізда і щоразу впізнає хлопчика, який колись відбився від неї мітлою.
Джерело: czechia-online.cz
