Поблизу Чернівців знайшли унікальні артефакти: вони належали сарматському воїну (фото)

Поблизу Чернівців знайшли стародавні металеві прикраси, які можуть розповісти про військові та культурні контакти населення Буковини з Римською імперією. Артефакти пролежали в землі близько 1800 років і, за попередніми оцінками, датуються II–III століттями нашої ери.

Знахідки виявили на території Цецинського лісу під час досліджень у межах міжнародного проєкту RESTORY програми Європейського Союзу «Горизонт Європа». Місцеві мешканці передали їх доктору історичних наук Антонію Мойсею, який займається історико-культурною спадщиною чернівецького мікрорайону Роша. Спершу невеликі металеві предмети не викликали особливого інтересу, проте науковець помітив на них залишки кольорової емалі й припустив, що знахідки можуть мати значну історичну цінність.

Найбільш виразними серед артефактів є два мініатюрні вироби з кольоровою виїмчастою емаллю: пряжка розміром 21 × 22 мм і декоративна накладка для ременя. Крім них, знайшли три невеликі круглі металеві бляшки. Імовірно, усі п’ять предметів були частинами одного комплекту ремінного оздоблення.

Ознаки римського походження

Антоній Мойсей провів попереднє датування знахідок і визначив їх імовірне культурне походження. Він також створив графічну реконструкцію ремінної гарнітури. Порівняння з іншими археологічними матеріалами показало, що предмети схожі на вироби провінційно-римських майстрів, зокрема з території римської Дакії.

На римське походження вказують техніка нанесення кольорової емалі, орнаменти та конструкція виробів. Подібні предмети відомі з територій колишніх римських провінцій, а найближчі аналоги датуються переважно II–III століттями нашої ери.

Під час дослідження науковець консультувався з археологом Миколою Ільківим, співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. До обговорення також долучилися фахівці Сучавського університету імені Штефана Великого в Румунії.

Можливий зв’язок із сарматами

Одна з наукових гіпотез пов’язує ремінну гарнітуру із сарматським воїном-вершником. У II–III століттях сарматські племена мешкали в Північно-Західному Причорномор’ї та на територіях, сусідніх із Буковиною. Вони користувалися римським військовим спорядженням, яке могли отримувати через торгівлю, військові контакти або як трофеї.

Кіннота відігравала важливу роль у військовій культурі сарматів. Водночас їхні стосунки з Римом не обмежувалися війнами: сарматські вершники також служили в римському війську та брали участь у його походах. Тому наявність предметів римського виробництва в сарматському середовищі цілком можлива.

Втім, поки що це лише припущення. Щоб підтвердити зв’язок знахідок із сарматами, потрібні додаткові дослідження. Після завершення наукової роботи артефакти планують передати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Джерело: science.focus.ua