2810
Носоріг Альбрехта Дюрера радше схожий на фантастичну тварину в лицарських обладунках: тіло вкрите твердими пластинами, ноги нагадують лускаті лапи, а на шиї стирчить маленький додатковий ріг. Німецький художник намалював його 1515 року, жодного разу не побачивши справжнього носорога. Через понад п’ятсот років один із найцінніших відбитків цієї гравюри розпізнали у Празі.
Відбиток десятиліттями зберігався в бібліотеці Академії наук Чехії. Про відкриття офіційно повідомили 3 листопада 2025 року. Дослідники встановили, що празький примірник належить до першого видання знаменитого деревориту «Носоріг». Таких ранніх відбитків у світі залишилося небагато: подібні твори зберігаються у Британському музеї, паризькому Луврі та нью-йоркському Метрополітен-музеї. Цього тижня, під час Тижня Академії наук 2026 року, історію знахідки знову представили відвідувачам.
Найдивовижніше, що цінність празького аркуша допомогла встановити маленька деталь паперу, яку можна помітити лише на просвіт.
Носоріг, якого Дюрер ніколи не бачив
У 1515 році до Лісабона привезли живого індійського носорога. Це був подарунок португальському королю Мануелу I. Європейці не бачили такої тварини наживо понад тисячу років, тож її поява викликала величезний інтерес. При королівському дворі навіть спробували влаштувати зустріч носорога зі слоном. За історичним переказом, слон злякався незнайомої тварини й утік.
Німецький художник Альбрехт Дюрер (1471–1528) тоді перебував далеко від Португалії. До нього дійшли письмовий опис звіра та його начерк. На їхній основі він створив зображення, яке можна було багаторазово друкувати з дерев’яної дошки. Вийшов носоріг із панциром, наче складеним із металевих пластин, лускатими ногами та додатковим рогом на шиї. У справжніх носорогів такої будови тіла немає.
Дюрер припустився й помилки з датою. У тексті над гравюрою зазначено, що тварину привезли до Лісабона у травні 1513 року, насправді це сталося у 1515-му. Попри неточності, гравюру багато разів перевидавали в книжках, енциклопедіях і навчальних виданнях. За даними Академії наук Чехії, саме Дюрерів носоріг залишався одним із головних зразків зображення цієї тварини в Європі аж до XVIII століття.
Знахідка, яка десятиліттями лежала в бібліотеці
Історія празького примірника почалася задовго до його визнання. Найімовірніше, у 1958 році гравюру придбав в антикварній крамниці тодішній директор бібліотеки Франтішек Горак. Аркуш потрапив до фонду стародруків, де його й зберігали.
У 2024 році мистецтвознавиця Сильва Добалова з Інституту історії мистецтв Академії наук Чехії читала лекцію про помилки на малюнку Дюрера. Після виступу вона уважніше оглянула аркуш. Його стан і особливості друку змусили припустити, що перед нею значно давніший і цінніший відбиток, ніж вважалося.
Подальша експертиза підтвердила: гравюру надрукували з ще не зношеної дерев’яної дошки. Тонкі лінії добре збереглися, а папір мав характерні ознаки доби Відродження. Вирішальною деталлю став водяний знак — якір у колі. Він міститься на папері приблизно в районі голови зображеного носорога й помітний, якщо підсвітити аркуш. Саме такі особливості допомагають дослідникам встановлювати походження старовинної графіки.
Сильва Добалова назвала знахідку надзвичайно цінним відбитком першого видання. За її словами, аркуш зберігся у винятково доброму стані, хоча минуло вже понад п’ять століть.
У 2026 році знахідка Дюрера стала темою освітньої програми. У вівторок, 3 листопада, Інститут історії мистецтв у Празі провів захід «Дізнайтеся, як шукати в бібліотеці. Чи знайдете у нас носорога?». Відвідувачам показували, як працюють зі старими бібліотечними фондами, каталогами й базами даних, а історія рідкісної гравюри стала основою практичних завдань. Побачити цей твір можна й сьогодні: цифрову копію розміщено в електронній бібліотеці Академії наук Чехії.
Джерело: czechia-online.cz
