2851
Українці часто називають улюблені сніданки не зовсім правильно: замість «оладок» кажуть «оладьї», а замість «млинців» – «блінчики». Українська мова має власні назви для цих страв, і за деякими з них стоять цікаві історії.
Не «оладьї» і не «блінчики»: як українською називати страви
Рецепт у кожної господині свій: хтось додає до тіста кефір, хтось молоко, а хтось загортає в тонкі пластинки смаженого тіста сирну начинку. Попри це, звичні страви ми нерідко називаємо неправильно. Українська мова має для них окремі назви, і кожна з них має своє походження.
Не «оладьї», а «оладки».
Оладки – невеликі, зазвичай пухкі й товстенькі вироби з рідкого тіста, які смажать на сковороді. Їх готують на молоці, кефірі чи кислому молоці, додають яблука, гарбуз або інші інгредієнти.
Слово «оладка» має давньогрецьке коріння. Воно походить від грецького ἐλάδιον, пов’язаного зі словом ἔλαιον – «олія». Тому українська назва має давню історію, а польські слова oładka та ołatka запозичені з української мови.
Є також версія походження назви через народну етимологію: «оладки – бо розміром з долоню». Тому серед народних назв можна зустріти ладки чи ладики, а також присканці та припіканці.
А от «оладьї» – це російська назва страви.
Не «блінчики», а млинці.
Млинці – тонкі пласкі вироби з рідкого тіста, які випікають на сковороді. Їх їдять із медом, варенням чи сметаною або використовують для приготування страв із начинкою.
Назва походить від праслов’янського слова *mlinъ, що означало «коржик із молотого борошна». Воно пов’язане з дієсловом *melti – «молоти». Тобто в самій назві збереглася згадка про те, як зерно перетворювалося на борошно, з якого готували страву.
Оладки та млинці мають спільну основу – борошно, але відрізняються способом приготування, виглядом і призначенням. Водночас обидві страви добре поєднуються з сніданками, як зі солодкими, так і з солоними доповненнями.
А як щодо «налисників»?
В українській мові є ще одна назва – налисники. Так називають тонкі млинці, у які загортають начинку: найчастіше сир, м’ясо, гриби чи мак. Їх можуть подавати зі сметаною або запікати в духовці.
Походження цієї назви має кілька пояснень. За однією з версій, слово «налисник» утворилося від прийменника «на» та давнього слова «ліса», що означало дерев’яну решітку. На таких решітках колись випікали борошняні вироби над жаром у печі.
Інша гіпотеза пов’язує назву зі словом «лист»: припускають, що на її формування вплинуло випікання коржів на листі рослин. Так пекли і хліб у печі – на капустяних листках.
Отже, запам’ятаймо: пухкі – оладки, тонкі – млинці, а з начинкою – налисники. Жодних «блінчиків» чи «оладьїв» у меню українського сніданку не потрібно.
Джерело: 24tv.ua