2595
Щоб декабрист цвів не лише на Різдво, йому потрібні прохолода, скупий полив і довгі ночі без світла. За правильного догляду така рослина може радувати квітами двічі, а інколи й тричі на рік.
Як відрізнити справжній різдвяник
Квітучі кактуси, які наприкінці осені продають як «різдвяні», часто насправді є шлюмбергерою усіченою (Schlumbergera truncata), відомою в Україні як декабрист. Викидати таку рослину після цвітіння не варто, адже за правильного догляду вона квітне знову. Справжній різдвяний кактус — гібрид Schlumbergera × buckleyi. Його членики мають заокруглені, майже гладкі краї, тоді як у листопадового кактуса по краях добре помітні гострі виступи. Квіти різдвяного кактуса також блідіші, ніж у червоноквіткових листопадових кактусів та їхніх гібридів.
Схожа плутанина існує і з іншими листовими кактусами. Весняний гібрид Rhipsalidopsis × graeseri з квітами від рожевих до білих, жовтих і персикових часто продають як великодній кактус, хоча справжній великодній кактус є дрібноквітковим природним видом. Епіфілум кислопелюстковий (Epiphyllum oxypetalum), що розкриває ароматні квіти вночі, помилково називають «королевою ночі», але ця назва належить колючому в’юнкому кактусу з роду Selenicereus.
Як змусити декабрист цвісти двічі або тричі
Поширене переконання, що листові кактуси квітнуть лише в жорстких умовах, не зовсім точне. Автори матеріалу застерігають від крайнощів в обидва боки: як вони пишуть, «Катувати рослину не варто, але й надмірно панькатися з нею теж не слід». Якщо кактус постійно стоїть у рівномірно теплій кімнаті й отримує однаковий полив, він цвіте скупо або взагалі не утворює бутонів.
Рік листових кактусів поділяється на період росту та період спокою. Закладанню бутонів сприяють температура 10–15 градусів, скорочений полив, короткий світловий день і довга ніч, яку нічого не порушує. Два цвітіння на рік отримати відносно просто, третє вимагає досвіду, вдалого місця і трохи везіння. Найрясніше рослина квітне наприкінці року: поштовхом зазвичай стає період у 4–6 тижнів, коли ночі тривають щонайменше 12 годин. Вечірнє досвічування восени й на початку зими, навпаки, може послабити або зупинити цвітіння.
Допомагає і літо на свіжому повітрі. Рослину можна винести в напівтінь, на балкон, під навіс чи на гілку дерева, і повернути в дім до заморозків. Похолодання у серпні–вересні стимулює бутони. Пряме сонце, однак, за кілька днів пошкоджує рослини, що звикли до кімнати. Навесні декабрист теж може зацвісти, хоча скромніше: його на 4–6 тижнів переносять у прохолодне місце з температурою 10–15 градусів і зменшують полив, але так, щоб стебла не м’якли й не зморщувалися.
Листові кактуси здебільшого є епіфітами, тобто в природі ростуть на деревах і кущах. Тому вони погано переносять тривалу посуху, а невелика коренева система страждає від постійної вологи, особливо за прохолоди й щільного ґрунту. У період росту субстрат поливають регулярно, даючи поверхні підсохнути, а в період спокою полив скорочують. З весни до осені рослини підживлюють слабким розчином добрива для кактусів чи кімнатних рослин. Найкраще місце для них світле, без прямого сонця, зазвичай східне або західне вікно.
Бутони в магазинних рослин часто опадають через стрес: пересохлий ґрунт або різку зміну умов. Під час бутонізації та цвітіння землю варто лише злегка підсушувати між поливами. Повертати чи переставляти кактус найкраще, поки бутони ще маленькі. Найпідступнішим шкідником автори називають щитівку, що ховається під ватоподібним пушком, тож її важливо помітити вчасно.
Листові кактуси найкраще квітнуть у тісному вазоні, тому великі екземпляри можуть роками рости в одному горщику, достатньо оновлювати верхній шар ґрунту. Пересаджувати їх варто після періоду спокою або після цвітіння у пухкий, повітропроникний, слабкокислий субстрат. Звичайну квіткову землю можна полегшити перлітом, крупним піском або корою. Розмножувати рослину можна й насінням, але свіже, адже старе сходить погано.
Джерело: glavred.net
