На ТОТ шукають заміну піці через допомогу італійців Україні

Першим публічну ініціативу озвучив Віталій Бородін, керівник Федерального проєкту з безпеки та боротьби з корупцією. 3 листопада 2026 року він запропонував прибрати піцу зі шкільних і студентських їдалень. Свою позицію Бородін пояснив тим, що діти в Росії нібито виросли на іноземному фастфуді й поступово втрачають зв’язок із національною кухнею. Окремим аргументом стала політична позиція Італії: він нагадав, що ця країна належить до держав, які Росія вважає недружніми, і підтримує Україну, зокрема постачає їй озброєння.

Піцу він назвав інструментом «м’якої сили» в картонній коробці. Бородін закликає не лише виключити страву зі шкільного меню, а й законодавчо обмежити використання іноземних назв у сфері громадського харчування. Йдеться про вивіски та рекламу з назвами «піцерія», «Пепероні», «Папа Джонс» без російськомовного дублювання. Замість італійської піци громадський діяч запропонував повернути до шкільного асортименту кулеб’яки, курники, розстєгаї та інші традиційні пироги.

Раніше Бородін виступав із вимогою закрити в країні всі секс-шопи через шкоду демографії, а також пропонував створити державний реєстр покупців секс-іграшок на маркетплейсах через ідентифікацію QR-кодів «Держпослуг».

Окупаційна влада підхопила ідею, а користувачі іронізують

Пропозиція Бородіна швидко вийшла за межі його особистої заяви. Невдовзі на окупованій території Луганської області російська ініціатива отримала конкретне продовження: голова регіональної організації профспілки працівників народної освіти і науки РФ у так званій «ЛНР» Олег Коваль запропонував розвивати в місцевих школах окрему лінійку страв російської кухні замість піци. Розвиток російської кухні він назвав логічнішою альтернативою італійській страві.

Показово, що ще нещодавно підконтрольний окупаційній адміністрації Луганський інформаційний центр включав до щотижневої афіші дитячі майстер-класи з приготування піци. Тоді італійська страва цілком органічно вписувалася в дозвілля луганських дітей. Після заяв із Москви вона раптом стала предметом ідеологічної дискусії, а майстер-клас з приготування піци вперше замінили на майстер-клас з приготування осетинських пирогів.

Ідея боротьби з піцою не викликала одностайного захоплення серед споживачів та користувачів окупаційних пабліків. У коментарях люди переважно висловлюють нерозуміння пріоритетів місцевих посадовців. На тлі війни увага до шкільного меню здається їм щонайменше недоречною. «У нас бойові дрони літають, а вони про піци турбуються», — пише один із користувачів.

Інші звертають увагу на проблеми самої освіти: поки батьки намагаються забезпечити дітям хоча б базові знання, чиновники обговорюють, чим замінити їжу. Є й практичні запитання: чому пиріжок із м’ясом або горохом вважається кориснішим за піцу, а замість боротьби з окремими стравами не подбати про повноцінні обіди для школярів?

Не обійшлося й без сарказму. Деякі коментатори пропонують заодно заборонити майонез, кетчуп і навіть картоплю, яку колись привезли до Росії з Європи. Інші сумніваються в якості запропонованої альтернативи і запитують, чи будуть пиріжки хоча б печеними, а не смаженими у старій олії. Окремо користувачі іронізують над спробами оголосити російськими кулінарними традиціями страви, які до них не мають безпосереднього стосунку.

Показовою є й недовіра до самих ініціаторів кампанії: один із коментаторів припускає, що за подібними пропозиціями можуть стояти чиїсь лобістські інтереси.

Відтак шкільна освіта на тимчасово окупованих територіях України давно стала одним із головних інструментів русифікації та нав’язування російської ідентичності. Зміна освітніх програм, підручників, історичних наративів і культурного середовища супроводжується просуванням російських символів і традицій. Тепер до цього переліку потенційно додається й повсякденна культура харчування.

Джерело: farvatermedia.com