Учасники кліматичних переговорів ООН не змогли досягти остаточної угоди. Після двох тижнів гострих суперечок лідери відхилили проєкт рішення, у якому не згадувалися викопні палива і містилася слабка реакція на підвищення температури.

Європейський Союз, Панама та кілька інших країн, зокрема малі острівні держави, заявили, що відхиляють угоду, ухвалення якої наполягало головування на COP31. Інші делегати виступали з трибуни, щоб висловити занепокоєння щодо фінансування країн, які перебувають на передовій кліматичної кризи, а також щодо частин тексту, де наголошувалося на необхідності уловлювання та зберігання вуглецю.
Турецький голова COP31 Мурат Курум заявив: “Схоже, що є сторони, які заперечують проти цього тексту. Я розумію, що з цього тексту немає згоди. З цієї причини ці рішення не були ухвалені”.
Розбіжності щодо викопного палива
Майже 200 країн вели напружені дебати щодо питань, пов’язаних з енергетичною трансформацією, та того, як реагувати на той факт, що світ не досягне своєї найнагальнішої кліматичної мети – обмежити довгострокове глобальне потепління до 1,5 °C вище доіндустріального рівня. Коли переговори наближалися до завершення, учасники так і не змогли подолати розбіжності. Це перший випадок за 17 років, коли переговори в рамках Конференції Сторін (COP) не призвели до укладення угоди.
Міністр з питань клімату Ірландії Дарра О’Браєн, виступаючи від імені ЄС, заявив: “Неприпустимо, що ми отримаємо рішення, яке не містить жодної згадки про викопне паливо, жодної згадки про відмову від викопного палива, і саме з цієї причини Європейський Союз категорично заперечує проти цього тексту”.
Панама назвала угоду “кроком назад”. Маршаллові острови заявили, що прийняття угоди буде зрадою. Учасниця переговорів Кеті Джетніл-Кіджинер заявила: “Ми не приймемо результат, який підриває нашу безпеку та загрожує нашому майбутньому”.
Міністр енергетики Великої Британії Міатта Фанбулле, яка очолювала делегацію своєї країни на COP, сказала: “Цей момент вимагав сміливих амбіцій, і ми невтомно працювали, намагаючись досягти консенсусу. Те, що нам це не вдалося, викликає величезне розчарування”.
Електрифікація і ціни на енергоносії
Нездатність досягти угоди щодо тексту, який викликає глибокі розбіжності, ілюструє, наскільки напруженими стали переговори в час, коли світові кліматичні цілі стають дедалі недосяжнішими, а різкі коливання цін на енергоносії, війна та інфляція випробовують готовність урядів брати на себе нові зобов’язання. Цей хаос також є провалом для спільних організаторів – Туреччини та Австралії, які з самого початку наполягали на укладенні угоди, що підкреслювала б важливість розширення використання електроенергії.
У проєкті підсумкового тексту містився заклик до того, щоб до 2035 року 35 % світового енергоспоживання забезпечувалося електроенергією, порівняно з 23 % сьогодні. Цю ціль особливо відстоювала Туреччина. У відхиленому тексті не було зазначено, що електрифікація має бути “чистою”, як того вимагали багато країн, однак там йшлося про те, що розширення нових джерел енергії має відбуватися паралельно із заходами щодо “збільшення частки чистої енергії, підвищення енергоефективності та активізації впровадження інших технологій з низьким рівнем викидів”.
Як повідомлялося, Європейський Союз і Велика Британія наблизилися до укладення угоди про об’єднання систем торгівлі квотами на викиди вуглецю (ETS). Рада ЄС у п’ятницю, 6 листопада, прийняла рішення відтермінувати на один рік дію правил, пов’язаних з імпортом сирої нафти, природного газу (метану) та вугілля.
Джерело: www.eurointegration.com.ua

2941