2539
Китай готується до масштабного переосмислення свого минулого. Згідно з новою п’ятирічною археологічною програмою на 2026–2030 роки, країна планує поєднати штучний інтелект, аналіз давньої ДНК та глибоководних роботів, щоб знаходити втрачені артефакти, відстежувати давні міграції людей і досліджувати цивілізації, що існували тисячі років тому. Про це йдеться в матеріалі Interesting Engineering.
Технологічні цілі поєднуються з культурною: посилити вплив Китаю на те, як його історія інтерпретується у світі. Якщо план вдасться реалізувати, він може змінити підходи до вивчення давніх суспільств, особливо там, де джерела фрагментарні, приховані під водою або розкидані на великих територіях.
ШІ для збирання минулого по уламках
Одна з головних проблем археології — неповнота свідчень. Розкопки часто дають тисячі уламків кераміки, металевих виробів та інших предметів, розкиданих на великих площах. Визначити, які фрагменти належать до одного об’єкта, і відновити його первісний вигляд може займати роки копіткої роботи.
У новому плані Китай пропонує використати великі масиви даних і спеціалізовані моделі штучного інтелекту, щоб пришвидшити цей процес. Дослідники розроблятимуть системи, здатні:
- розпізнавати окремі уламки;
- підбирати фрагменти, що фізично підходять один до одного;
- створювати віртуальні реконструкції пошкоджених артефактів.
Такі моделі можуть виявляти зв’язки, які людина-археолог могла б пропустити, адже не муситиме вручну порівнювати кожен уламок з тисячами інших. Віртуальне відновлення також дає змогу вивчати первісний вигляд об’єкта, не змінюючи фізично збережені частини.
Технологічний поштовх стосується й інших напрямів. Дистанційне зондування Землі має допомогти знаходити приховані археологічні об’єкти, а аналіз давньої ДНК — виявляти зв’язки між популяціями, що жили тисячі років тому.
Глибоководні роботи й морська спадщина
Чимало цінних археологічних знахідок приховані не в ґрунті, а на дні морів. Давні корабельні аварії зберігають вантаж, інструменти та побутові речі, створюючи унікальні «знімки» торгівлі й повсякденного життя певної епохи.
Один із відомих прикладів — китайське судно «Наньхай №1», торговий корабель XII століття, що затонув за часів династії Сун. Його розкопки показали масштабну морську торгівлю та те, що металеві вироби продовжували контрабандно вивозити попри суворі державні обмеження, що натякає на можливу мовчазну згоду влади.
Спираючись на такі відкриття, план на 2026–2030 роки передбачає використання підводних роботів, глибоководного обладнання та спеціалізованих інструментів для дбайливого розкопування крихких об’єктів на морському дні. Ці технології мають допомогти дослідити давні морські маршрути Шовкового шляху та дістатися до ділянок, які надто небезпечні або важкодоступні для водолазів.
Паралельно Китай розбудовує інфраструктуру для таких робіт. Планується створення національної археологічної лабораторії, а в Ціндао триває будівництво Національного музею морської археології.
Огляд відео про підводні дослідження можна знайти за посиланням на відео-платформі.
Походження населення Східної Азії та розвиток цивілізацій
Окремий блок програми присвячений вивченню того, як формувалися, мігрували й адаптувалися давні людські популяції. Дослідники планують аналізувати мільйонолітні стоянки на півночі Китаю, з’ясовувати, як предкові групи виживали в екстремальних умовах на Цинхай-Тибетському плато, та відстежувати міграції через Євразію.
Особливу увагу приділять переходу від палеоліту до неоліту, коли люди дедалі частіше переходили до землеробства й осілого способу життя. Дослідження охоплять райони басейнів Жовтої та Янцзи, а також південний регіон Ліннань, щоб зрозуміти, як різні предкові групи розвивалися й пристосовувалися до середовища.
Серед інших пріоритетів — вивчення виникнення ранніх держав, імперських столиць і великих бронзових цивілізацій. План включає дослідження цивілізацій Ся–Шан (приблизно 2000–1000 роки до н.е.) та продовження розкопок на ключових пам’ятках: Саньсіндуй у Сичуані, Ерлітоу в центральних рівнинах і Їньсю, столиці пізньої династії Шан.
Також заплановано дослідження важливих історичних маршрутів та інфраструктури — «Прямої дороги» династії Цінь, Великого китайського муру, Великого каналу, а також археологічних об’єктів у Сіньцзяні, Тибеті та на Цинхай-Тибетському плато.
Міжнародні проєкти та культурний вплив
Амбіції Китаю виходять за межі національної території. Археологи планують розширювати польові дослідження в австронезійських регіонах, Гімалаях і вздовж історичних мереж Шовкового шляху.
У Середземномор’ї та на Близькому Сході спільні проєкти з установами Єгипту, Греції, Саудівської Аравії та Тунісу будуть зосереджені на вивченні давніх цивілізацій, розвитку обладнання для підводних досліджень, глибоководної розвідки та збереження культурної спадщини. Паралельно проводитимуть порівняльні дослідження, щоб простежити, як китайська цивілізація розвивалася поряд з іншими великими цивілізаціями світу.
Зрештою, план Національної адміністрації культурної спадщини Китаю має на меті перетворити китайську археологію на потужніший міжнародний науковий центр і водночас посилити культурний вплив країни. У звіті зазначається, що головна мета — «посилити вплив китайської культури та вибудувати власні дискурсивні й наративні системи».
Межі технологій і випробування для археології
Попри високі очікування, автори плану визнають обмеження. Реконструкції за допомогою ШІ все одно залежать від якості й повноти археологічних матеріалів. Підводні роботи не знімають усіх труднощів, пов’язаних із розкопками крихких об’єктів на дні моря. Аналіз давньої ДНК можливий лише там, де біологічний матеріал достатньо добре зберігся.
Тому успіх ініціативи залежатиме не лише від технологій, а й від того, які саме знахідки вдасться зробити та наскільки надійно їх інтерпретують. Наступні п’ять років стануть випробуванням як для технічних можливостей Китаю, так і для того, скільки нового про минуле можна відкрити, поєднавши традиційні розкопки з ШІ, генетикою та робототехнікою.
Китай залучить ШІ та глибоководних роботів до пошуків минулого з’явилася спочатку на Цікавості.
