2863
Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі тривають, а після чергової атаки на Кірішський НПЗ постало питання про подальші наслідки для всієї галузі. Військовий експерт, льотчик-інструктор і полковник запасу ЗСУ Роман Світан пояснив, чому удари по російських НПЗ можуть зрештою змусити Кремль зупиняти видобуток нафти, і оцінив ситуацію на фронті.
Удар по Кірішах і загроза для нафтовидобутку
У Ленінградській області знову атакували Кірішський нафтопереробний завод, один із найбільших у Росії. За словами Світана, у послідовності ударів по російській нафтовій інфраструктурі існує певна логіка. Після пошкоджень росіяни відновили роботу КИНЕФа, а також заводів у Сизрані та Омську, тому повторне ураження Кірішського НПЗ було цілком очікуваним.
Омськ розташований приблизно за три тисячі кілометрів, тоді як Сизрань набагато ближче і входить до Самарської групи нафтопереробних підприємств разом із Куйбишевським і Новокуйбишевським заводами. Ці підприємства пов’язані спільною інфраструктурою, зокрема Самарською лінійною виробничо-диспетчерською станцією. За даними експерта, Сизранський завод уже відновив роботу, і звідти почали надходити бензин, дизельне пальне та авіаційний гас у напрямку Енгельса.
Кіріші мають ще більше значення, адже забезпечують не лише внутрішні потреби Росії, а й експорт нафтопродуктів через балтійські порти. Світан наголосив:
«КИНЕФ – це кишеня Путіна. Він входить у п’ятірку найбільших заводів із перероблення нафти в Росії. До того ж його продукцію відвантажують, зокрема, через Приморськ».
Тому, на думку експерта, потрібно дивитися не лише на окремі заводи, а й на всю систему, яка забезпечує їхню роботу та збут продукції. Важливу роль у ній відіграють порти Приморськ, Усть-Луга й Новоросійськ. За оцінками Світана, Україна вже змогла зупинити приблизно третину російських нафтопереробних потужностей.
Нафтовидобуток не можна розглядати окремо від нафтопереробки, транспортування й експорту. Свердловин у Росії кілька тисяч, і більшість із них розташована за Уралом. Дістатися до них надзвичайно складно, але їхня робота залежить від того, чи є можливість використовувати видобуту нафту. Якщо заводи не переробляють сировину, а експорт працює з перебоями, це може вплинути вже на сам видобуток.
Нафтові свердловини, за словами експерта, не можна просто вимкнути, а наступного дня знову запустити. Тривале припинення видобутку на окремих родовищах може створити настільки серйозні проблеми, що для відновлення знадобляться роки. Додаткову роль відіграють лінійні станції з резервуарами. Самарська ЛВДС займає понад 200 гектарів, там розташовано більш ніж 70 резервуарів загальною місткістю приблизно 1,5 мільйона кубометрів. Після попередніх атак на станцію, за спостереженнями Світана, було пошкоджено щонайменше десять ємностей.
«Коли росіянам доведеться зупиняти свої свердловини, на їхній нафтовій галузі можна буде ставити хрест. І тоді ми побачимо наслідки вже для всієї російської економіки», – спрогнозував Світан.
Наступ російських військ і ситуація на Херсонщині
Росіяни почали активно використовувати техніку. Протягом доби вони втратили приблизно чотири танки, 16 бронетранспортерів і кілька десятків артилерійських систем. Це свідчить про те, що противник залучає до наступальних дій не лише піхоту.
Світан не погоджувався з тим, що літній наступ російських військ захлинувся, оскільки, на його думку, основна кампанія ще не почалася. Протягом весни та літа росіяни використовували залишки оперативно-тактичних резервів для підготовчих дій, а більші сили накопичували в тилу. Мова йшла про підготовку до наступу за погодних умов, менш сприятливих для української аеророзвідки та безпілотників.
«Не було ніякого російського літнього наступу, який захлинувся. Тоді проводили підготовчі операції, а стратегічні резерви накопичували під тумани, дощі та низьку хмарність. Ось тепер ми бачимо цей наступ», – пояснив Світан.
За його оцінкою, активна фаза розпочалася наприкінці жовтня, а листопад може стати її піком. Для нинішньої кампанії Росія зосередила приблизно 150 – 180 тисяч військовослужбовців стратегічного резерву. Якщо армія продовжить втрачати близько трьох тисяч людей за добу, за місяць це становитиме приблизно 90 тисяч, і такий темп швидко виснажуватиме резерви. Експерт прогнозує, що противник почне втрачати темп приблизно через один-два місяці.
Щодо Херсонщини, представники 34-ї бригади морської піхоти повідомили про перегрупування росіян на лівому березі Дніпра та про те, що туди перекинули приблизно тисячу військових. Світан вважає, що організація гуманітарної місії Меланії Трамп з евакуації українців з Олешок, яка допомогла кільком сотням людей, відбулася на користь росіянам.
«Росіяни не просто перекинули туди своїх військових, вони могли встигнути закріпитися. А це означає додаткові проблеми для наших морпіхів. Тим більше вони підтягнули боєприпаси й розгорнули РСЗВ, які можуть бити по Херсону», – застеріг експерт.
Джерело: 24tv.ua