2842
Блискучий тріумф Орлеанської діви виявився напрочуд коротким: велика європейська політика часто не пробачає щирості та безкорисливості. Король Карл VII (Шарль VII), який завдяки її мечу здобув омріяну корону, холоднокровно відвернувся від своєї рятівниці й дозволив англійцям перетворити її на попіл.
Як неписьменна дівчина-підліток очолила військо Франції?
На початку 1429 року Франція опинилася на краю прірви: англійські війська та їхні бургундські союзники контролювали майже всю північ країни, включно з Парижем. У цей найтемніший час до замку Шинон, де переховувався дофін Карл, прибула 17-річна Жанна. Вона стверджувала, що чує голоси святих архангела Михаїла, Катерини Александрійської та Маргарити Антіохійської, які наказали їй зняти облогу з Орлеана та коронувати законного монарха у Реймсі.
Історичні хроніки свідчать, що дівчина впізнала переодягненого Карла серед натовпу придворних, і це стало першим кроком до здобуття його довіри. Після виснажливих теологічних допитів у Пуатьє, де духовенство підтвердило її цнотливість і чистоту намірів, Карл наважився на безпрецедентний крок: дозволив юній дівчині, яка ніколи не тримала зброї, стати духовною лідеркою та натхненницею армії поруч із досвідченими полководцями. Поява Жанни в лицарських обладунках на білому коні стала тим психологічним каталізатором, якого так потребувала деморалізована французька армія.
Вона не була стратегом, але її феноменальна хоробрість і агресивна тактика зламали звичні шаблони середньовічної війни. Замість тривалих маневрів Жанна вела солдатів у прямі нищівні штурми. У травні 1429 року сталося неможливе: облогу Орлеана, що тривала понад пів року, зняли всього за 9 днів після прибуття Орлеанської діви. Ця блискавична перемога зробила її живою легендою та змусила англійців повірити, що проти них воює сама потойбічна сила.
Далі була блискуча Луарська кампанія та розгром ворога при Пате, що відкрило шлях до Реймса. 17 липня 1429 року Карл VII був урочисто помазаний на царство, а Жанна стояла поруч із ним, тримаючи свій переможний стяг. Її місія здавалася виконаною, але саме цей тріумф став початком її трагічного кінця.
Чому Карл VII зрадив свою рятівницю і віддав її на поталу інквізиції?
Після коронації в Реймсі політичні інтереси Карла VII і цілі Жанни кардинально розійшлися. Король прагнув дипломатичного врегулювання та укладення миру з герцогом Бургундським Філіппом Добрим, тоді як Жанна вимагала повного вигнання англійців з континенту й рвалася у бій за Париж. Її войовничість почала дратувати королівський двір, який бачив у популярній народній героїні загрозу своїм кулуарним домовленостям.
Фатальний момент настав 23 травня 1430 року під час вилазки поблизу обложеного міста Комп’єнь. Через зраду чи трагічну випадковість міські ворота зачинилися занадто рано, відрізавши Жанні шлях до відступу, і вона потрапила в полон до бургундців. Хоча Жан де Люксембург запропонував продати її, Карл VII обрав найганебніший варіант: він просто проігнорував ситуацію.
Французький монарх не запропонував викупу, не спробував обміняти її на знатних англійських полонених і не організував рятувальної операції. Для Карла VII Жанна стала політичним баластом: її статус посланниці Бога заважав дипломатичним іграм, а можливе звинувачення в єресі кидало тінь на легітимність коронації. Зрештою англійці викупили Жанну за колосальні 10 тисяч ліврів і перевезли до Руана.
Судовий процес очолив проанглійський єпископ П’єр Кошон. Його можна назвати відвертим політичним фарсом, замаскованим під інквізиційне розслідування. Дівчину звинуватили в єресі, ідолопоклонстві та носінні чоловічого одягу. Попри блискучий захист і феноменальну пам’ять, яку Жанна демонструвала під час допитів, вирок був наперед визначений: 30 травня 1431 року 19-річну героїню спалили живцем на площі Старого ринку в Руані.
Лише через чверть століття Жанну визнали невинною. У 1456 році, коли Карл VII остаточно виграв війну, він ініціював процес реабілітації, щоб очистити своє ім’я від зв’язку з єретичкою. Та попіл Орлеанської діви до того часу вже давно був розвіяний над водами Сени, залишивши людству одну з найдраматичніших історій про велич духу та ницість влади.
Джерело: 24tv.ua