Знищення Кримського мосту стало однією з найгучніших операцій України. Для удару використали незвичне рішення, яке дозволило подолати російську ППО та завдати удару по стратегічному об’єкту. Про те, як вдалося реалізувати операцію, чому обрали ракету “Фламінго” та як спрацював механізм “повітряного домкрата”, в інтерв’ю розповів директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.

Наскільки успішним був удар по Кримському мосту
За словами Храпчинського, операція призвела до тривалої затримки ремонтних робіт. Відновлення прольоту ворогу потребуватиме значно більше часу, а це ускладнює логістику південного угруповання російських військ, для якого міст був важливим маршрутом.
Операція не була справою одного дня і тривала значно довше. Системне виснаження російських засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби дозволило так ефективно відпрацювати по мосту.
Він також звернув увагу на те, що Україна дедалі частіше проводить успішні операції на території Росії, уражаючи НПЗ і заводи. За останній місяць ракети “Нептун” застосовували ефективно п’ять разів, що свідчить про масштабування виробництва таких засобів ураження.
Росіяни стверджували, що Керченський міст є найбільш захищеним об’єктом у світі з погляду ППО. Храпчинський вважає, що вони не перебільшували, але не розраховували, що Україна зможе проникати вглиб території Росії на 2500 кілометрів. Росія справді побудувала якісну систему захисту, але вона не витримала навантаження від ударів по всій території країни.
Деталі операції з підриву мосту
Служба безпеки України повідомила, що операція тривала близько місяця і складалася із семи етапів. Спочатку українські сили подавили російську ППО, а потім завдавали ударів по мосту різними засобами ураження.
На фінальному етапі, за наявною інформацією, використали крилаті ракети “Фламінго” та “Нептун”, дрони “Рута”, “Паляниця”, “Січень” і далекобійні FPV. Росіяни заявляли про застосування Storm Shadow, однак українська сторона цього не підтверджувала.
Храпчинський пояснив, що для створення “повітряного домкрата”, який підніме міст і зірве його з опори, потрібне доволі потужне корисне навантаження. Потужності FPV-дронів вистачає для локального підриву, але для такого завдання потрібен інший масштаб ураження. Ракета мала зайти під основну балку, що дозволило підірвати конструкцію і зрушити міст з місця. Важливо також було врахувати закони фізики та особливості будівельних конструкцій.
Поруч із мостом розташовували металеві баржі, а на самому мосту встановлювали димові завіси. Хімічні компоненти цих завіс створюють перешкоди навіть для радіолокаційних головок самонаведення, тому їх також потрібно було знищити.
Щодо зв’язку, то, за розрахунками часу польоту від барж до опори мосту, середня швидкість ракети становила близько 400 кілометрів на годину. Водночас Starlink і Starshield мають суттєві обмеження у межах 160 кілометрів, тому Храпчинський не вважає, що використали саме Starlink. Найімовірніше, застосовували українські розробки, які забезпечують ефективний зв’язок для таких бойових завдань.
Джерело: 24tv.ua

2915