
У містечку Рокпорт у США стоїть незвичайний будинок, стіни якого складені приблизно зі 100 тисяч газет. Його звів інженер Еліс Стенман на початку 1920-х років. Споруда витримала понад століття, а сьогодні працює як музей, де можна побачити газетні шпальти та заголовки, надруковані майже 100 років тому.
Будівництво розпочалося 1922 року й тривало два роки. Стенман був американським інженером-механіком шведського походження. Він займався розробкою машин для виготовлення канцелярських скріпок і спершу планував облаштувати тут літню дачу.
Ідея використати газети для стін з’явилася вже під час робіт. Спочатку папір мав слугувати утеплювачем, а зовні конструкцію збиралися обшити деревом. Проте інженер вирішив залишити газетні стіни відкритими, щоб перевірити, чи витримають вони випробування часом. За однією з версій, на таке рішення його підштовхнуло небажання миритися з тим, що величезна кількість газет щодня опиняється на смітнику.

Як газети перетворили на будівельний матеріал
Попри незвичайний задум, будинок не повністю зроблений із паперу. Каркас, підлогу та дах виконали з дерева, а газети використали переважно для облаштування стін.
Папір спресували у 215 шарів і скріпили спеціальним клеєм, рецепт якого розробив сам Стенман. До його складу входили борошно, вода та яблучні шкірки.
З газет виготовили панелі завтовшки приблизно 2,5 сантиметра. Щоб захистити їх від вологи, поверхню покрили водостійким лаком. Його періодично поновлюють, водночас стежать, щоб не приховати газетні тексти.
Незвичайна споруда швидко привернула увагу туристів. Уже 1927 року її почали рекламувати за допомогою листівок, а пожертви відвідувачів допомагали оплачувати утримання будинку.
Подружжя Стенманів мешкало тут до 1930 року. Після цього будівля перестала бути житлом і перетворилася на музейну експозицію. Вона й досі належить родині інженера.
Меблі також виготовили зі старих газет
Стенман використав газети й для облаштування інтер’єру. Зі скручених паперових трубочок він зробив столи, стільці, полиці та навіть годинник. Газетами обклеїв і дерев’яне піаніно, щоб усі предмети відповідали загальній концепції будинку.
Винятком стали цегляний камін із димарем, які вирішили не змінювати з практичних міркувань. Водночас навіть камінну полицю інженер зробив із паперу.
Одна з головних особливостей будинку — можливість прочитати написи на стінах і меблях. Завдяки цьому споруда стала своєрідною капсулою часу, що зберегла фрагменти американської преси 1920-х років.
Серед газетних заголовків можна знайти матеріали про президентську кампанію Герберта Гувера, який переміг на виборах 1928 року. Тож відвідувачі музею можуть не лише побачити незвичайний спосіб будівництва, а й буквально доторкнутися до історії того часу.
Джерело: tsn.ua

2558