2632
У травні 2024 року Землю накрила найпотужніша за два десятиліття магнітна буря. Нове дослідження показало, що щонайменше десять сонячних викидів злилися на шляху до нашої планети й утворили щільні хмари плазми. Це пояснює, чому прогнози космічної погоди можуть змінюватися буквально за кілька годин.
Як окремі викиди злилися в одну бурю
У період із 8 до 11 травня Сонце викинуло серію корональних викидів маси. Це великі хмари заряджених частинок і магнітного поля. Вони рухалися з різною швидкістю, наздоганяли одне одного та взаємодіяли ще в міжпланетному просторі. За оцінкою дослідників, щонайменше десять викидів об’єдналися у п’ять складних структур, які зрештою досягли Землі.
Саме злиття зробило подію незвичною. Замість кількох окремих ударів планета отримала тривалий і складний потік плазми. Його структуру було важко передбачити за спостереженнями біля Сонця, адже взаємодія хмар змінювала їхню швидкість, щільність і магнітні властивості під час руху. Тож явище не можна було розглядати як просту суму окремих викидів.
Чому прогноз недооцінив силу явища
Науковці зіставили вимірювання космічних апаратів із моделями поширення сонячної плазми. Розрахунки показали, що перед приходом першої хвилі прогноз попереджав про можливе зіткнення приблизно за дві години. Однак очікувана сила бурі становила лише близько двох третин від того, що зафіксували біля Землі.
Причину дослідники бачать у складній формі магнітного поля та злитті кількох викидів. Кожна хмара могла змінювати іншу, а невеликі відмінності у швидкості та напрямку накопичувалися на великій відстані. Через це моделі, які добре працюють для одиничного викиду, виявилися менш точними для цілої послідовності.
Що це означає для Землі
Магнітна буря травня 2024 року стала найсильнішою приблизно за 20 років. Такі явища можуть спричиняти полярні сяйва далеко за межами полярних широт, створювати перешкоди для радіозв’язку та впливати на супутникову навігацію. Рівень ризику залежить не лише від кількості викидів, а й від орієнтації їхнього магнітного поля відносно земного.
Автори наголошують: результат не означає, що кожна серія сонячних спалахів завершиться екстремальною бурею. Він показує, що оцінювати небезпеку треба за всією групою викидів і оновлювати прогноз після нових вимірювань. Додаткові спостереження між Сонцем і Землею могли б дати фахівцям більше часу для попередження операторів енергетики, зв’язку та супутникових сервісів.
Дослідження також допомагає пояснити, чому під час активних періодів сонячного циклу космічна погода може бути мінливою. Важливий не лише сам спалах на Сонці. Значення мають подальше прискорення плазми, зіткнення хмар і те, як їхні магнітні поля зорієнтовані безпосередньо перед прибуттям до Землі.
Джерело: psm7.com
