16 листопада минає 74 роки від дня смерті Соломії Крушельницької, однієї з найвидатніших оперних співачок світу, уродженки Тернопільщини. Її голос звучав на сценах Мілана, Парижа, Риму, Варшави та Буенос-Айреса. Останні роки життя всесвітньо відомої українки були далекими від колишньої слави.

Від села на Тернопільщині до найкращих сцен світу
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці, що нині належить до Тернопільської області, у родині священника. Музика супроводжувала її змалку: вона рано виявила вокальні здібності та згодом вирішила присвятити себе професійній сцені.
У 1893 році майбутня зірка закінчила Львівську консерваторію та дебютувала в оперному театрі. Далі вона вдосконалювала майстерність в Італії, де розпочався її шлях до міжнародного визнання.
Упродовж наступних десятиліть українська співачка виступала на провідних оперних сценах Європи та Південної Америки. Її репертуар налічував близько 60 оперних партій, а співала вона сімома мовами. Серед її сценічних партнерів були Енріко Карузо, Тітта Руффо та інші знамениті виконавці.
Особливе місце в її біографії посідає історія опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй». У лютому 1904 року прем’єра твору в міланському театрі «Ла Скала» завершилася невдачею. Композитор переробив оперу і для нового виконання головної партії Чіо-Чіо-сан запросив українську співачку. У травні того ж року в театрі міста Брешія постановка мала великий успіх.
Виступ Крушельницької став важливою частиною тріумфального повернення опери на сцену. Згодом «Мадам Баттерфляй» увійшла до числа найвідоміших творів світового оперного репертуару.
Любов до України та тяжкі роки радянської влади
Попри міжнародне визнання та багаторічне життя за кордоном, Соломія Крушельницька ніколи не забувала про своє походження. Вона виконувала українські народні пісні, популяризувала творчість українських композиторів і підтримувала зв’язки з українською інтелігенцією. Серед її знайомих були Іван Франко, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник та Микола Лисенко.
У 1938 році помер її чоловік, італійський адвокат Чезаре Річчоні. Наступного року співачка приїхала до Львова, де її застала Друга світова війна, і повернутися до звичного життя в Італії вона вже не змогла.
Після встановлення радянської влади у Львові її будинок на тодішній вулиці Красіцьких націоналізували. Артистка втратила можливість вільно розпоряджатися своїм майном і опинилася у складних життєвих обставинах. Проблеми виникли й через громадянство: вона тривалий час мала італійське, а для отримання радянського змушена була пройти непрості процедури, однією з умов яких стало відчуження її італійської вілли «Саломея».
У повоєнні роки співачка викладала вокал у Львівській консерваторії та давала приватні уроки. У 1952 році їй присвоїли звання професора. Попри труднощі, вона продовжувала працювати з молодими виконавцями та передавати їм свій сценічний досвід.
16 листопада 1952 року Соломія Крушельницька померла у Львові у віці 80 років. Її поховали на Личаківському цвинтарі неподалік могили Івана Франка. Сьогодні у львівському будинку, де мешкала співачка, працює музично-меморіальний музей її імені, де зберігаються особисті речі артистки, фотографії, документи, концертні афіші та записи її голосу.
На Тернопільщині, де вона народилася та провела дитячі роки, пам’ять про неї також шанують. Її ім’я носять навчальні заклади, а життєвий шлях співачки залишається важливою частиною культурної історії краю. Минуло 74 роки від дня її смерті, однак ім’я Соломії Крушельницької й досі залишається одним із найвідоміших українських імен в історії світової музики.
Джерело: tenews.org.ua

2907