885
Призначення лікаря дедалі частіше доводиться зіставляти із сімейним бюджетом. За результатами нового опитування, лише близько третини українців могли протягом останніх шести місяців придбати всі рекомендовані препарати та пройти необхідні обстеження. Решта частково змінювали план лікування, шукали дешевші варіанти або взагалі відмовлялися від медичних витрат.
За даними дослідження, проведеного для видання «Слово і діло», 32% опитаних виконували всі призначення в повному обсязі. Ще 29% купували дешевші аналоги ліків, а 22% — лише частину препаратів або не проходили всі обстеження. Сім відсотків повідомили, що через нестачу коштів повністю відмовилися від купівлі необхідних ліків чи обстежень. Десять відсотків протягом цього періоду взагалі не зверталися до медиків або не мали призначень.
Опитування проводили з 25 вересня до 1 жовтня 2026 року серед 1200 дорослих українців за допомогою онлайн-анкет. Тимчасово окуповані території не охоплювали. Результати описують відповіді учасників такого опитування, тому їх важливо трактувати з урахуванням методики збору даних.
Найпомітніша різниця — за рівнем доходів
Серед учасників із доходом до десяти тисяч гривень на одного дорослого члена родини всі медичні призначення виконували лише 20%. У групі з доходом від 20 до 40 тисяч гривень цей показник становив 54%, а серед людей із доходом понад 40 тисяч — 49%. Натомість дешевші аналоги препаратів найчастіше купували респонденти з найменшими доходами — 40% у відповідній групі.
Відмовлялися від необхідних ліків або обстежень через гроші 11% опитаних із найнижчим доходом. Для порівняння, серед більш забезпечених учасників таких відповідей було від 2% до 5%. Ці цифри показують, наскільки фінансова ситуація може впливати не лише на побутові покупки, а й на можливість вчасно лікуватися.
Регіональні відмінності також виявилися помітними. У Києві повністю виконували призначення 43% респондентів, у північних областях — 37%, тоді як у центральному регіоні — 27%. На Півдні найбільше опитаних повідомляли про повну відмову від лікування чи обстежень через нестачу коштів — 11%.
Чому економія на препаратах потребує обережності
Сам по собі пошук доступнішого препарату не завжди означає погіршення лікування: для деяких лікарських засобів існують взаємозамінні аналоги з тією самою діючою речовиною. Проте замінювати препарат, знижувати дозу або переривати курс без узгодження з лікарем ризиковано. Це особливо важливо за хронічних захворювань, коли регулярність лікування безпосередньо впливає на самопочуття.
Опитування зафіксувало й відмінності між віковими групами. Серед молоді 18–29 років усі призначення виконували 36% учасників, тоді як найбільшу частку повних відмов через брак коштів виявили у групі 30–44 років — 11%. Респонденти 45–54 років особливо часто переходили на дешевші аналоги — 38%.
Ці результати не дозволяють встановити причини рішень кожної окремої людини, але чітко відображають поширену проблему: витрати на здоров’я для багатьох українських родин залишаються складним фінансовим вибором.
