1025
Вісім годин сну в молодості, сім у зрілому віці, а після виходу на пенсію нібито вистачить і п’яти. Така арифметика часто звучить переконливо, адже старші люди нерідко прокидаються вдосвіта. Проте коротший сон і менша потреба в ньому — не одне й те саме. З віком змінюється не стільки необхідність відпочинку, скільки його тривалість, глибина й розподіл протягом доби.
У матеріалі про вікові особливості сну наведена думка неврологині, за якою людям після 65 років можна спати значно менше. Цю тезу важливо уточнити: загальноприйняті рекомендації для більшості людей цього віку передбачають приблизно сім–вісім годин на добу. П’ять годин регулярного нічного сну не можна вважати універсально достатньою нормою лише через дату народження.
Старші люди справді частіше скаржаться на ранні пробудження, поверхневий сон та бажання подрімати вдень. Причини можуть бути різними: зміна добових ритмів, біль, нічні походи до туалету, хропіння, апное або дія препаратів. У такому разі варто з’ясувати, що саме заважає відновленню сил, а не переконувати себе, що організмові тепер потрібно менше відпочинку.
Найпростіший орієнтир — самопочуття вдень. Якщо після ночі людині складно зосередитися, вона постійно дрімає, відчуває втому чи стає дратівливою, сон, імовірно, не забезпечує достатнього відновлення. Стабільний час засинання, денне світло, посильна активність і обмеження пізнього кофеїну можуть допомогти, але стійке безсоння варто обговорити з лікарем.
https://toneto.net/news/krasota-zdorove-sport/z-yakogo-v—ku-lyudin—mogna-spati-menshe
