753
Ранкову каву найчастіше цінують за здатність допомогти прокинутися. Однак її вплив може бути значно ширшим: нові дослідження вказують на зв’язок між звичкою пити каву та складом кишкової мікробіоти. Причому важливим може виявитися не тільки кофеїн, а й інші речовини, які містяться в обсмажених зернах.
У великому дослідженні, де аналізували десятки тисяч зразків мікробіоти, науковці виявили, що в людей, які п’ють каву, частіше трапляється бактерія Lawsonibacter asaccharolyticus. Подібну закономірність спостерігали в різних групах населення, зокрема серед прихильників кави без кофеїну.
Що може приваблювати бактерії в каві
Кавові зерна містять поліфеноли — рослинні сполуки, які взаємодіють із мікроорганізмами кишківника. Під час обсмажування утворюються також меланоїдини. Дослідники припускають, що саме ці речовини можуть впливати на певні види бактерій, хоча механізми ще належить детально вивчити.
У наукових роботах особливу увагу приділяють мікробному різноманіттю та речовинам, які бактерії виробляють у процесі метаболізму. Деякі з них, зокрема коротколанцюгові жирні кислоти, беруть участь у підтриманні нормальної функції кишківника. Але виявлена асоціація сама по собі не доводить, що чашка кави покращує здоров’я конкретної людини.
Більше кави — не обов’язково краще
Надмірне вживання кофеїну може спричиняти серцебиття, тривожність і проблеми зі сном. У людей із рефлюксом кава іноді посилює печію, а реакція травної системи на напій дуже індивідуальна. Тому збільшувати кількість чашок лише заради мікробіому не варто.
Важливим залишається загальний раціон, кількість клітковини, сон та фізична активність. Якщо кава добре переноситься, помірна її кількість може бути частиною звичного способу життя. Якщо ж після напою виникає дискомфорт, дослідницькі новини не є приводом ігнорувати сигнали організму.
