920
На полицях аптек вітамін D нерідко сприймають як одну речовину, хоча харчові добавки можуть містити різні його форми. Найпоширеніші — D2, або ергокальциферол, та D3, або холекальциферол. Обидві беруть участь у підтриманні нормального обміну кальцію, однак нові результати британських дослідників свідчать, що їхній вплив на лабораторні показники може суттєво відрізнятися.
У центрі уваги науковців опинилася несподівана закономірність: у людей, які приймали добавки з вітаміном D2, концентрація 25-гідроксивітаміну D3 у крові в деяких дослідженнях була нижчою, ніж у контрольних групах. Це не тотожне твердженню, що D2 «руйнує» вітамін D3 або завдає організму шкоди, але демонструє, наскільки складним може бути метаболізм навіть добре відомих поживних речовин.
Що показало порівняння досліджень
Британські фахівці проаналізували результати рандомізованих досліджень, щоб оцінити, як прийом D2 позначається на концентрації похідних вітаміну D. В описаному метааналізі різниця за показником 25-гідроксивітаміну D3 становила приблизно 9–18 наномолів на літр порівняно з відповідними контрольними умовами. Водночас механізм цього ефекту остаточно не встановлений, а лабораторні зміни самі по собі не дають відповіді на запитання про клінічні наслідки для кожної людини.
Попередні роботи також вказували, що D3 зазвичай ефективніше підвищує і підтримує загальний статус вітаміну D, ніж D2, за порівнюваних умов прийому. Утім результат залежить від дози, тривалості вживання, початкового дефіциту й індивідуальних особливостей. Саме тому некоректно робити висновки лише за написом на етикетці, не враховуючи рекомендацій лікаря.
Форми вітаміну відрізняються і походженням. D2 можна отримувати з грибів або дріжджів після дії ультрафіолету. D3 синтезується у шкірі під дією сонячного випромінювання, а для добавок його традиційно виробляють із тваринної сировини; існують також рослинні варіанти, зокрема з лишайників. Це має значення для людей, які дотримуються певних харчових обмежень.
Чому не слід призначати добавки самостійно
Вітамін D потрібний для засвоєння кальцію та підтримання здоров’я кісток і м’язів. Але його надмірне вживання також може бути небезпечним, зокрема через порушення кальцієвого обміну. Потреба в добавках залежить від віку, харчування, сезону, супутніх хвороб і можливого дефіциту, тому універсальної дози для всіх не існує.
У регіонах із малою кількістю сонячного світла профілактичний прийом вітаміну D нерідко розглядають у холодні місяці. Проте людям із захворюваннями нирок, порушеннями обміну кальцію або тим, хто вже приймає кілька препаратів, особливо важливо погоджувати рішення з медичним фахівцем. Лікар може оцінити ризики та визначити, чи потрібне лабораторне обстеження.
Дослідження показує, що D2 і D3 не варто беззастережно вважати взаємозамінними за будь-яких умов. Водночас це не привід терміново скасовувати призначену терапію або переходити на високі дози іншої форми. Найкорисніший висновок для споживача — звертати увагу на склад добавки й обговорювати її вибір із лікарем, якщо існує медична потреба.
