Суперечки про сезонне переведення годинників зазвичай зводяться до однієї незручності: навесні доводиться прокидатися раніше, а восени звикати до нового розкладу. Але науковців цікавить інше питання — за яким часом людям легше синхронізувати сон із природною зміною дня і ночі.

Канадські дослідники, які проаналізували дані про сон, настрій і біологічні ритми, вважають, що постійний стандартний, або зимовий, час краще відповідає потребам організму, ніж постійний літній. Головна причина — ранкове світло. Воно допомагає внутрішньому годиннику визначати, коли час прокидатися і коли готуватися до сну.
За постійного літнього часу взимку світанок наставатиме на годину пізніше за годинником. Для школярів і людей, які виходять на роботу рано-вранці, це означає більше часу в темряві. Дослідники наводять приклад Торонто: у січні сонце сходило б приблизно о 8:51 замість 7:51.
Коли робочий або навчальний день починається раніше, ніж організм встигає налаштуватися на ранок, виникає так званий соціальний джетлаг — невідповідність між біологічним і суспільним часом. Його пов’язують із недосипанням і труднощами з концентрацією. Особливо чутливими можуть бути підлітки, в яких природний режим сну нерідко зміщений на пізніші години.
Прихильники постійного літнього часу наголошують на довших світлих вечорах — вони зручні для прогулянок і спорту. Та дослідники звертають увагу: ранкове світло відіграє особливу роль у налаштуванні циркадних ритмів. Саме тому питання вибору часу виходить далеко за межі побутової зручності.

1319